1. НАШЕ ВИПРОБУВАННЯ Хресною Дорогою Незалежности для багатьох уже скінчилося ДРУЖНІМ ПІДНЯТТЯМ РУК УГОРУ, та все таки ще не набрало критичної маси суцільної поразки.

2. МИ ВЖЕ ПОЧИНАЄМО хрипнути від наших криків. Із звинуваченнями і скаргами? Когось викривати і таврувати? Але це позиція слабкости. Де той суд, що прийме наші позови і винесе вердикт?

3. ХАЛЕПИ, в які ми потрапили, ця більше штучна, ніж природна українська криза, що триває й досі, стали новим випробуванням, новим | викликом нашому національному характерові, найбільш глибинному, природному єству українства. У цьому немає фатальности. Надто довго ми не жили в державі.

4. ЗНАЧНО ГІРШЕ, що в багатьох виникає спокуса знову втекти, емігрувати з національного загалу в окремішне виживання.

5. ЗНАЧНО ТРИВОЖНІШЕ, що ми, нинішні українці, як ото українці Київської Руси, піддаємося настроям, а чи не закликати нам знову варягів — «прийдіте і княжіте».

6. МИ СТОЇМО впритул перед необхідністю діяти. Діяти переможно, а тому — осмислено.

7. ЯКИЙ 3 ДВОХ діягноз для української науки правдивіший: українська наука більше жива, ніж мертва, а другий — українська наука більше мертва, ніж жива?

8. ЧОМУ НА всі владні голоси і білявладні підголоски українцям утокмачується тільки одна думка, що загрожує стати ідеєю-фікс: мовляв, наш порятунок тільки за межами України, тільки в інтеграції, тобто в злитті з іншим сусідом, який мріє лише про те, як нас підтримати?..

9. СКЛАДАЮТЬ нам силогізм із таким висновком: а навіщо вам узагалі українська держава, вона ж не ікона?

10. ЗАГНАНІ в кут українська наука, культура, освіта, медицина. Інженери, вчителі, лікарі, письменники, художники, кінематографісти, професори торгують — хто шкарпетками, хто жуйками, хто чим попало. Ось вам ваша незалежність. Панацея ж одна — інтеграція.

11. В УКРАЇНІ невтомно пропагуються «спільні простори» з Росією. Месіянська роля для нашої економіки спільних фінансово-промислових груп. А чи існує для керманича нашої економіки таке поняття, як “український економічний простір”, “внутрішній економічний ринок”, “українська економічна інтеграція”?

12. ХТО НЕ ШАНУЄ національну владу і національний капітал з його економічною владою, той прирікає свою державу на політику слугування чужим капіталам і чужим національним інтересам.

13. КРИТИЧНА маса неврівноважених російських націоналістів у Вашому, пане Президенте, оточенні втратила чи не мала ніколи відчуття української реальности, отож поводиться небезпечно агресивно. Вона не втомлюється кидати виклики українській нації. Вона настирливо провокує в Україні міжнаціональну ворожнечу. Це з її подачі сіються зневага і ненависть до українців. Саме вона плекає по регіонах «п'яту колону» — ні, не російської культури, а російського шовіністичного варварства.

14. ЩЕ НЕ додушена українська преса повідомляє про факти терору проти українців в Україні, і саме за етнічною ознакою. Я певен, що Президент і Прем'єр-міністер вжахнуться, якщо докладну картину апартеїду і сегрегації щодо українців подасть їм благодушна Служба! безпеки України — було б дивно якби вона таку інформацію від них приховувала.

15. ДАВНІЙ українофоб, а тепер ще й погонич «слонів» (а ми змалку навчені, що історичною батьківщиною всіх слонів е Росія) опікуються регіональною політикою, що в його виконанні може означати лише одне: розчленування Української держави на користь чи то російськомовних слонів, чи білих ведмедів.

16. ТЕПЕР НАСТАВ час на світових і європейських форумах ставити питання про порушення прав людини щодо українців в Україні — прав на свою культуру і мову, на власну державу.

17. А ПРИБУТКИ чужих власників контрольних пакетів наших підприємств і наших робочих місць куди йтимуть? До нашого бюджету? Відколи вони стали такими безкорисливими? Можливо, пани Разумков, Гальчинський, Кінах — і, здається, немає їм ліку — підрахували цей український і чужинецький, або інтернаціональний, дебет-кредит і вже склали авкціонну, біржову ціну на українців?

18. УКРАЇНЦІ не захочуть і не допустять, щоб їх обернули на бомжів у їхній тисячолітній державі, на довічних наймитів, діяспорну націю на власній землі.

19. З ЯКОЮ Росією пропонують українському народові злитися в братерському екстазі?

ЧИ ДЕРЖАВНА Росія нарешті, через сім років, визнала Державу українську, чи ще ні?

ЧИ ДЕРЖАВНА Росія відмовилася від територіяльних претенсій до України?

ЧИ ВІДМОВИЛАСЯ Росія від офіційно проголошеної доктрини Єльцина — Примакова — Лукіна, що національні інтереси Росії повинні визнаватися в СНД для всіх інших як пріоритети?

ЧИ ЗБИРАЄТЬСЯ Росія, зазіхаючи на суверенітет держав СНД, поступитися хоч крихтою власного суверенітету?

ЧИ ВИЗНАЄ Росія свої величезні борги перед Україною, чи збирається їх повертати?

ЧИ МАЄ намір Москва повернути мільярди долярів вкладів українських громадян в ощадкаси, чи переклала цей свій борг на Українську державу, яка має до цього лише частковий стосунок?

ЧИ ПОВЕРНЕ Росія українські національні культурні й історичні скарби?

ЧИ ГОТОВА Росія визнати свої злочини проти української нації, що кваліфікуються як злочини протилюдства, як це зробила післяфашистська Німеччина?

20. ЧИ ВСІ стратегічні інтереси України збігаються з російськими?

ЧИ ЗАЦІКАВЛЕНА Україна в ядерному переозброєнні Росії, в її антиамериканізмі, у її протистоянні НАТО?

ЧИ ЗГОДНИЙ уряд України, що Прімаков оголосив західні кордони України своєю “червоною лінією”, за яку погрожує не пускати Европу на Схід?

21. Судячи з віртуозности нашої СБС, проти України взагалі жодні розвідки не працюють. Поняття національної безпеки, мабуть, теж ще не спрацьовує.

22. ЧИ ДАВАЛИ ми делікатно зрозуміти іноземним амбасадам, що не знати державної мови країни перебування — недипломатично і по-людськи непристойно?

23. ШАЛЕНИЙ тиск чиниться на Україну і українців майстрами психологічної війни в російськомовній пресі і ззовні, і тут, в Україні. Використовується багатющий досвід Геббельса, Радянського інформбюро, Суслова й Маланчука.

24. І ПІСЛЯ ВИБОРІВ Конгрес розглядає національну консолідацію, політичну також, як своє чільне завдання. Не ми, то інші зуміють цього досягти. Кожні нові вибори становитимуть сходинкою до згуртування українського народу в ім'я своїх національних інтересів.

25. САМЕ ЖИТТЯ загострює кардинальні проблеми, що, як ніж, наближаються до українського горла.

(“Українська Газета”)
1998 р.