Українсько-російський словник мовних і фразеологічних відмінностей
(Текст російською мовою набрано письмівкою)

Деякі слова, що вимагають після себе іншого відмінка,
ніж відповідні їм у російській мові, або такі, що вживаються,
на протилежність російській мові, без прийменника

Бігти по кого, по що — бежать, идти за кем, [за чем, чтобы достичь]*. [Бігти за ким, за чим — бежать, идти за кем, за чем (вслед)].
Брати. відбирати кому що — отнимать у кого что, отбирать.
Бути за кого — быть кем. Бути за голову колгоспу.
Вивчати, вивчити кого, чого — выучивать кого, чему, научать, научить.
Вивчатися, вивчитися чого — выучиваться, виучиться чему.
Визволитися з чого — избавиться от чего. Визволився з кари — избавился от наказания. Визнавати за добре — находить хорошим.
Вийти на кого — сделаться кем. Вийшов на лікаря — сделался доктором.
Відрікатися кого — отрекаться, отказаться от кого.
Вистаратися проти кого — прислужиться кому.
Витрачатися з чого — израсходовать что.
Вірити на кого, на що — верить кому, чему.
Ворогувати на кого — враждовать с кем.
Ворожити коло кого, коло чого — возиться с кем, с чем.
Воювати кого — воевать с кем. Прийшло мені турка воювати.
Втішатися з чого — утешаться чем, радоваться чему.
Глузувати з кого, з чого — смеяться над кем, чем.
Глумитися з кого, чого — насмехаться над кем, чем.
Глядіти чого, кого — а) беречь кого, присматривать за кем. Гляди себе, моя дитино — береги себя, моё дитя, б) соблюдать что (опраздниках, о постах и т. п.),  следить за кем, за чем, обращать внимание на кого, на что. Коли тінь не глядить дороги, то гляди ти — если тень не следит за дорогой, то следи сам.
Голосувати на кого — голосовать за кого.
Грати чого — играть что. Грати польки.
Гукати на кого — звать кого.
Дбати кого, чого (і ким, чим) — радеть, стараться, заботиться о чём. Було тобі самому сіна дбати — нужно тебе самому о сене заботиться.
Дивувати з кого — удивляться кому, чему.
Доглядати кого — смотреть за кем.
Додавати чого — прибавлять что.
Докоряти кому — укорять кого, упрекать.
Допитуватися на що —расспрашивать о чём.
Дорікати кому чим — упрекать за что.
Жалкувати за ким, за чим — сожалеть о потере кого, чего; оплакивать кого, что.
Женитися з ким — жениться на ком.
Ждати на кого, на що — ждать кого, чего.
Жити з чого — жить чем.
Журитися ким, чим — заботиться о ком, о чём.
Журитися за ким, за чим — грустить о ком, о чём.
Забарвлювати на що — окрашивать во что. Забарвлений на зелене — окрашенный в зелёный цвет.
Забувати кого, чого або кого, на що — забыть о ком.
За[в]да[ва]ти чого — причинять что.
Заграти чого — заиграть что.
Заздритися на що — завидовать чему.
Заздрувати на що — завидовать чему.
Зазнати чого — испробовать что, испытать что.
Закидати на кого — намечать в мыслях кого.
Закохуватися, закохатися в чому — пристраститься к чему.
Закуштувати чого — испробовать, отведать что.
Залицятися до кого, на кого —ухаживать за кем (о любовном ухаживании).
Запобігати кого, чого — а) предупредить кого, что; б) получать, добывать что, пользоваться чем. Чого хотіла, того й запобігла — что хотела, то и получла. Запобігай світа, поки служать літа — іюльзуйся светом, пока года служат; в) заискивть перед кем. Самі люди мене запобігали — люди сами передо мной заискивали.
Зарадити чим — употреблять с пользой что, дать толк чему.
Зарадитися кого — посоветоваться с кем, попросить совет.
Заслабнути на що — заболеть чем.
Заслуговувати на що і чого — заслужить чего.
Заспівати чого — запеть что.
Заходжуватись, заходитись коло чого, коло кого —присту­пать,приступить к кому, чему; начать что делать, приняться за что.
Збунтувати на кого — восстать против кого.
Звестися на віщо — превратиться во что, стать похожим на что.
Зглянутися на кого — смилостивиться, умилосердиться над кем.
Згодити кого —условиться с кем, пригласить или нанять кого.
Здихатися кого, чого — избавиться, отделаться от кого, от чего.
З’єднати собі — снискать, расположить к себе.
Зітхати за ким — вздыхать о ком.
Змінятися на краще, на ліпше — перемениться к лучшему.
Змінятися з чого, на що — меняться в чём и чем. Чом ти з личенька змінився — почему ты изменился в лице? Змінятися з виду — меняться в лице.
Знатися на чому — знать в чем толк.
Зневіритися в кому — утратить доверие к кому.
Знемагати на що — изнемогать от чего.
Знущатися з кого — издеваться над кем.
Зраджувати кого — изменять кому.
Зрікатися кого, чого — отрекаться от кого, чего.
[Іти за ким, за чим — идти (следовать) за кем, за чем.]
Іти по кого, по що — идти за кем, за чем [чтобы  привести, принести].
Казати чого й що — говорить что.
Кепкувати з кого, з чого — смеяться над кем, над чем.
Кидати на кого, на що — бросать в кого, во что.
Кінчати, покінчити, закінчити на чому — кончать, окончить, заканчивать чем.
Користати(ся) з чого — пользоваться чем.
Користуватися з чого — пользоваться чем.
Кохатися з ким, в кому — любить кого. Любувати на кого, що — ласкать кого. Любував на вола — ласкал вола.
Мати за кого — считать кого кем, чем.
Мати за честь — иметь честь.
Милуватися з кого, з чого — любоваться кем, чем.
Набувати чого — приобретать что.
Навчати, навчити кого, чого — учить, поучать, научить кого, чему. Чого не знав, того навчили — что не знал, тому научили.
Навчатися, навчитися чого — научиться чему.
Наглядати, нагледіти кого, що — надзирать, присмотреть, присматривать за кем, чем.
Надаватися до чого — быть годним для чего.
Накивати на кого — пригрозить кому пальцем.
Належати до кого — принадлежать кому.
Нападати, напасти кого — нападать на кого.
Наслідувати кого, що — подражать кому, чему.
Настановити за кого і на кого — назначить кем. Настановили на голову — назначили председателем.
Нездужати на що — болеть чем. Хворів на грип — болел гриппом.
Обирати, обрати за кого, на кого — выбирать, выбрать кем. Обрали за члена — выбрали членом.
Обурюватися з кого, з чого — возмущаться кем, чем.
Окошитися на кому — отразиться, пасть на кого.
Орендувати чим — арендовать что. Він орендує моєю землею — он арендует мою землю.
Падкувати[ся] [падкати] за ким — заботиться о ком.
Пам’ятати на кого, на що — помнить о ком, о чем.
Передавати ким — передавать через кого.
Переконуватися, переконатися чого —убеждаться, убедиться в чем.
Перетворити на що — превратить во что.
Підводити, підвести до чого, на що — подстрекать, подстрекнуть к чему.
Підгортати, підгорнути під кого — подчинить, покорить чьей власти.
Піклуватися за ким — беспокоиться о ком, заботиться.
Пильнувати кого, чого — стараться, радеть, заботиться о ком, о чём, наблюдать, стеречь кого, что.
Питати, питатися кого, чого і на що — спрашивать кого о чём.
Пишатися проти кого — гордиться перед кем.
Підрятувати кого — помочь кому в беде.
Плакати за ким, за чим — плакать по ком, по чём.
Побиватися за ким — плакать о ком, о чём.
[Побігти за ким — побежать за кем (вслед).]
Побігти по кого — побежать за кем (чтобы привести).
Подумати на кого — заподозрить кого.
Позбутися кого, чого — избавиться от кого, чего, отделаться от кого.
Позичити чого — одолжить что.
Покривдити на честі кого — оскорбить чью честь.
Покуштувати чого — попробовать что.
Помилятися, помилятися на чому — ошибаться в чём.
Попробувати кого, чого — испытать кого, что.
Порадити кого — посоветовать кому.
Посилати по що — посылать за чем.
Потягати за ким — взять чью сторону.
Правити за що — служить чем. Скриня править йому за стіл — сундук служит ему столом.
Перекладати над що — предпочитать чему.
Прибавити чого — прибавить что.
Прибільшувати чого — увеличить что.
Приглядатися чому — присматриваться к чему.
Признатися до кого — дать себя узнать кому.
Признатися до кого, до чого — признать кого (что) своим.
Прикладати до кого —ревновать к кому.
Прилицятися до кого — приударять за кем.
Приподоблюватися до чого —уподобляться чему.
Прихилятися до чого — склоняться к чему.
Пробувати кого, чого — пробовать, испытывать кого, что.
Прозиватися на кого — дразнить, называя кого кем.
Радити кого — советовать кому.
Радіти з чого — радоваться чему.
Розумітися на чому — знать в чём толк, быть в чём сведущим.
Розпитатися чого —расспросить о чем.
Сваритися на кого, чим — [бранить кого], грозить кому чем [Сваритися пальцем — грозить пальцем].
Сідати де — садиться куда.
Скидатися чим — обращаться во что.
[Скидатися на кого — быть похожим на кого.]
Скуштувати чого — попробовать что.
Слабувати на що — болеть чем.
Служити за кого — служить кем.
Слухати (також з префіксами ви-, по-) кого, чого — слушать кого, что. Слухатися баби — послушаться бабу.
Сміятися з кого, з чого — смеяться над кем, над чем.
Спасти, упасти з лиця, на лиці, з тіла — похудеть в лице, в теле.
Спекатися кого, чого — отвязаться, отделаться, избавиться от кого, от чего.
Співати чого — петь что.
Сповіряти на кого — доверять кому.
Способити кого до чого — приучить, приготовить кого к чему.
Спричинитися — тронуться, сойти с ума.
Спробувати кого, чого — испробовать кого, что.
Стане з кого — хватит кому.
Стати за кого, за що — заменить кого, быть чем.
Стати за приклад на що — быть примером чего. За приклади на мішечкові гриби можуть стати труфлі — примером сумчатых грибов могут служить трюфели.
Стати за чим — дорожить чем.
Стрелити на кого — выстрелить по кому.
Стріляти на кого, на що — стрелять в кого, во что.
Танцювати до чого — танцевать под что. Танцювати до бандури —танцевать под бандуру.
Танцювати чого — танцевать что.
Тішитися з кого, з чого (і ким, чим) — радоваться кому, чему.
Требувати чого, чим — нуждаться, иметь необходимость в чем.
Турбуватися за ким — беспокоиться о ком.
Тягти за кого — тянуть чью сторону.
Убавити чого — уменьшить что.
Убратися за кого — переодеться кем.
Уважати (вважати) за кого, за що — считать кем, чем.
Увіряти на кого — доверять кому.
Удавати з себе кого — выдавать себя за кого, прикидываться кем.
Удаватися до чого — быть способним к чему.
Уживати чого — употреблять что.
Узятися чим — обратиться во что.
Умирати (вмирати) на що і з чого —умереть от чего.
Упевнятися на кого — доверять кому.
Устоювати за що — отстаивать, защищать что.
Учити (вчити) кого, чого — учить кого чему, приучать кого к чему. Пригоди вчать згоди — несчастия учат согласию.
Учитися чого —учиться чему. Вчила азбуки —учила азбуку.
Хворіти на що — болеть чем.
Ходити коло кого, коло чого — заниматься чем-либо, заботиться о ком, о чем; ухаживать за кем, чем.
Хопить з кого — хватит кому, для кого.
Чекати на кого, на що — ожидать, ждать кого, чего.
Читати в книгу (в листу) — читать в книге, из книги.
Черкати на кого, на що — посилать к черту кого, что [чертыхаться на кого, на что].
Чигати на кого — подстерегать кого.
Чіплятися чого — цепляться за что.
Чути чого — слышать что. Де ви такої пісні чули — где вы слышали такую песню?
Шукати(ся) кого, чого і за ким, за чим — искать кого, разыскивать что.

Деякі прикметники, що вимагають після себе іншого відмінка,
ніж відповідні їм у російській мові,
або вживаються, на протилежність їй, без прийменників

Багатий на що — богат чем, имеет много чего. Він багатий на пашу — он имеет много корма для скота.
Важкий на ходу — тяжел на ходу.
Вдячний чого — благодарен за что. Вдячний ласки твоєї — благодарен за твою ласку.
Веселий на що і на чому — весёлый чем, с чем весёлый. Веселий на очах — весёлый глазами.
Винен чого, чому, з чого і в чому — виноват в чем.
Відомий з чого — известен чем.
Гарний на що і на чому — хорош, красив чем, имеет красивое что. Вона на очах дуже гарна — у неё красивые глаза.
Заздрісний чого і на чому — завидующий чему. Він заздрісний чужого щастя — он завидует чужому счастью. Вона заздрісна на все — она завидует  всему.
Знаючий на чому — сведущий в чем.
Охочий до чого — падкий на что.
Певний чого і на чому — уверенный в чем.
Подібний до кого, до чого — похож на кого, на что.
Потрібний до чого — нужный для чего.
Радий з кого, з чого — рад кому, чему.
Свідомий чого — знающий что, сведущий в чем, сознающий что.
Суперечний з чим — противный чему.
Схожий з ким, з чим — похож на кого, на что.
Тямущий на чому — сведущий в чем.
Цікавий чого і до чого — смыслящий, искусный в чем, интересующийся кем, чем, интересный.

Фразеологія: українізми, образні порівняння,
метафори, тавтології, описові вислови і шаблони української мови

Явища природи, час — явления природы, время

З а у в а г а: займенник «що» при словах, які виражають поняття про час — каждый, еже — додається до цих слів, звідси:
щоранку — каждое утро,
щодня — ежедневно,
щороку — ежегодно.

РАНОК (ранн‘я) — утро

До білого рання — до самого утра.
До схід сонця — до восхода солнца.
Захолодки — пока не жарко.
Зоряється — появляется заря, начинает светать.
На день займається — светает.
На зорю займається. Займатися — загораться, воспламеняться. Буквально: к заре загорается, то есть светает. То же понятие выражается еще: на світ благословляється.
Прийшло на рано — настало утро.
Удосвіток — перед рассветом
Уранці — утром.
Ще на світ не заводилося — еще и не начинало светать. Заводитися — завестись, появляться.
Як задніло — с рассветом [как ободняет].

ДЕНЬ — день

Вже перехилилося через південь — перевалило за полдень.
День крізь день, день у день — изо дня в день.
День по дню минає—день проходит за днем (минає – проходит).
Завидна — пока светло.
Заднювати день — провести день. Далі аналогічне: ніч ночувати — ночь переночевать.
Знадобіддя — послеобеденное время.
Опівдні, опівдня — в полдень.
Удень — днем.
Через цілісінький день — в продолжение целого дня.

ВЕЧІР – вечер

Вечорами — по вечерам.
Вже малося на вечір — день клонился к вечеру.
Зорі висипаються, висипались — звезды появляются, появились.
На зорі починає брати — вечереет.
На смерку — в сумерки.
Навзаходи — на закате, на заходе.
Напідвечір – перед наступлением вечера.
Під темний вечір, темного вечора – в тёмный вечер.
Прийшло на вечір — настал вечер.
Присмерком — перед сумерками.
Смерком, присмерком — в сумерках.
Сонце було на вечірньому крузі, на лану, сонце стало надвечорі — солнце было на закате, на горизонте.
Увечері – вечером.

НІЧ – ночь

Глуха ніч — глухая полночь.
Місяць городиться — есть круг возле луны. Вночі місяць городивсь, мабуть, на дощ або на вітер — вечером вокруг луны круг был, наверное, к дождю или ветру.
Місяць уповні, місяць напідповні — полная луна, [почти полная луна].
Місяць-недобур — неполная луна.
На молодику — в новолуние. Молодик — [молодой месяц] новолуние.
Ніч запала — наступила ночь.
Ніч ночувати — ночь переночевать.
Ніч у ніч — каждую ночь.
Проти ночі — перед наступлением ночи.
Темно, хоч в око стрель — темно, хоть глаз выколи.
Уночі — ночью.

ЧОТИРИ ПОРИ РОКУ — четыре времени года

Восени — осенью.
Зазимки — начало зимы.
Залітки — начало лета.
Зима зостріла — зима сделалась более холодной.
Зиму зимувати — проводить зиму.
Навесні — весною.
Напровесні —ранней весной.
Настала весна — наступила весна.
Однієї весни — однажды весною.
Провесінь, провесна — начало весны.
Скресло на весну — повернуло на весну.
Узимку, взимі — зимой.
Улітку, уліті — летом.

ПОГОДА, ГОДИНА — погода

Вияснилось (на небі) — небо прояснилось.
Відтіль мов яснить — с той стороны проясняется.
Вітер рушається — поднимается ветер.
Головощоком узятися — покрыться гололедицей, льдом.
Дорога впала — выпало столько снегу, что установился санный путь.
Дощ аж лящить — дождь хлещет.
Дощ періщить — дождь рубит.
Дощ порощить у вікно, по крівлі — дождь барабанит в окно, по крыше.
Дощ, як крізь сито, дрібний дощ — мелкий дождь.
Забиратися на тепло — начинает теплеть (о погоде).
Задощилося — наступила дождливая погода.
Заливний, ливний дощ, злива — проливной дождь, ливень.
Занепогодилося — началось ненастье.
Зашерхнути — слегка замерзнуть.
Крапчастий, краплистий дощ — крупный дождь.
Мороз пересівся — мороз уменьшился.
Мороз, аж скалки скачуть — такой мороз, что искрится воздух.
Морози взялися — настали морозы.
На бурю заноситься, кладеться — собирается буря.
На годину кладеться — будет хорошая погода.
На дощ заноситься, кладеться — собирается дождь.
На мороз береться — начинает морозить. Небо хмариться — небо покрывается тучами.
Передощило — дождь перестал.
Розгодинюється, випогоджується — устанавливается хорошая погода.
Розгодинилося, випогодилося, на годині стало — установилась хорошая погода.
Розгрязло, розгасло — растаяло, размёрзло.
Рушила завірюха — началась снежная буря.
Сніг карапшить — идет мелкий снег.
Схопився вітер, знявся, рушився — поднялся ветер.

УСЯКЕ — разное

Битися луною — отдаваться эхом.
Бозна-колишні — давнопрошедшие.
Взятися іржею — заржаветь.
Вікна жаріють проти сонця — окна горят на солнце.
Гаяти чає — время терять.
Гулящий, вільний час, дозвілля, зайва година — свободное время.
День крізь день — изо дня в день.
Другого дня — на второй день.
З кінцем місяця — в конце месяца.
З того часу – с тех пор, с той поры.
З часом, згодом, трохи згодом — потом.
З якого часу, відколи — с каких пор.
За покійної матері — при жизни матери.
За старих часів, за давніх часів, в старовину, в давнину – встарину.
Заходять свята — наступают праздники.
Зроду-віку цього не було — никогда еще этого не было.
І час не змигнеться — время летит стрелой.
Ключки пускати — проростать (о семенах).
Луна йде, виляски йдуть — эхо отдается. Як трахне батогом, аж виляски йдуть — как щелкнет плетью, аж эхо отдаётся.
Лунати, піти луною — отдаваться эхом.
Минулою тижня – на той неделе.
Море у (в) хвилю — море во время волнения.
На видноті – на видном освещенном месте.
На тім тижні — на следующей неделе.
На той строк, термін – к тому сроку, времени.
Не за великий час — в течение непродолжительного времени.
Не за нашої пам’яті – не в наше время.
Перед двома днями – два дня назад.
Перед тижнем — неделю назад.
Пів на першу, чверть на другу – половина первого, час с четвертью.
Під час чого — во время чего.
Піти в стовбур — расти в ствол.
По малій годині — немного спустя.
Повсякдень, раз у раз, щоразу – постоянно.
Позаторік — в позапрошлом году.
Поперед усього, насамперед  – прежде всего.
Ржа вхопилася — пристала, появилась ржавчина.
Саме тепер, саме під цей час, на теперішній час — по нынешнему времени.
Саме тоді, саме під той час – как раз в то время.
Слушний час — благоприятное время,
Суботнього вечора — вечером в суботу.
Тим часом — между тем.
Тими днями — в те дни.
Тієї хвилини — в ту же минуту.
Того разу — в тот раз.
Торік — в прошлом году.
Хата полум’ям взялася — пламя охватило дом.
Цвіллю взятися — покрыться плесенью.
Цими днями — в эти дни, на этих днях.
Цівкою текти — струёй течь.
Цього року — в этом году.
Час плине, минає — время идёт.
Час швидко упливає [спливає] – время быстро уходит.
Щохвилини — ежеминутно.
Якого часу — в какое время.

Живий організм — живой организм

ВІК, ЗРІСТ ЛЮДИНИ — возраст, рост человека

Вік вікувати — проводить жизнь.
Він убився в крильця — у него виросли крылья.
Волосом світити — быть девицей.
Діб, доби — время, пора, возраст, лета.
Дівчині по порі, на відданні — девушка-невеста.
Дійти зросту — вырасти.
Дійти повних літ, увійти у літа — достичь зрелого возраста.
Добивати віку, добити віку — доживать, дожить.
Доходити, дійти літ — вырасти, достичь совершеннолетия.
З дітей виходити — выходить из детского возраста.
З літ вийшло йому, коли... — он был уже в летах, когда...
З первого молоду — с ранней молодости.
Замолоду, за молодих літ — смолоду.
Людина у вашу (мою) діб — человек ваших лет.
Мені на п’ятий рік переступило, обернуло на п’ятий рік — мне пошел пятый год.
Навік, до смерті, по світа сонця — до гроба, до последнего издыхания. Дати на вік — определить
долгую жизнь.
На вісімнадцятий пішло кому — восемнадцатый пошел кому.
На десятий рік береться кому — идёт десятый год.
На другий рік повернуло — пошёл второй год.
На зріст — ростом. Високий на зріст — высокого роста.
На пні посивіти — поседеть в девушках.
На стану стати — достичь совершеннолетия.
На схилі віку — на склоне дней жизни.
Підганятися, підігнатися вгору — подрастать, подрасти.
Покіль віку — всю жизнь.
Розквітлого віку — во цвете лет.
Середнього віку — средних лет.
Топтати ряст — жить.
У вісімнадцятий рік уступив — пошел восемнадцатый год.
У колодочки, у пір’я вбитися — опериться, переносно о людях — вырасти.
У похилих літах — в преклонных годах, летах.
Я таких літ босий ходив — я в такие годы босым ходил.

ЗОВНІШНІСТЬ, ОДЯГ — внешность, одежда

Бридкий на виду — с противной рожей.
Бути схожим з ким, скидатися на кого — быть похожим на кого. Вона на обличчі чисто як Маруся — она лицом совершенио похожа на Марусю.
В батька вдався — похож на отца.
Дірками світити — ходить в дырах.
З лиця — лицом.
З лиця спасти, змарніти — похудеть лицом, на лице.
Застелитися хусткою — надеть на плечи платок.
Засукувати, засукати (підкачувати, підкачати) рукава — засукивать, засучить рукав.
Змінитися на краще — перемениться к лучшему.
Краси набиратися — хорошеть.
Личити, до лиця бути — быть к лицу. До лиця — к лицу пристало.
На дірки зносити — доносить до дыр.
Назверх, з себе — по наружности, по внсшнему виду.
З себе гарна — хороша собой.
Накласти, збочити шапку набакир – надеть шапку набок, набекрень.
Підкуцувати, підкуцати спідницю – подтыкать, подоткнуть юбку.
Роздягтися гольцем — раздеться донага.
Тілом засвітити — [быть очень бедным], обнажить часть тела.
Тім’ям світити — ходить без «очіпка». Очіпок — головной убор замужней женщины.
Ходити чепурно, охайно — держать себя опрятно.
Холоші підкачувати — подвернуть штанины.
Хороший, гарний на виду, на вроду, на вигляді — хорош лицом. Хороша — міри нема — безмерно красива.
Чоловік на виді — моложавый мужчина.
Штани носити навпуски — не закладывать штанины в голенища сапог.

СИЛА, МІЦЬ, ПОТУГА — сила, мощь

Виробляти, виробити силу — истрачивать, истратить на работе силу.
Дужий, не дужий зробити, здужати, не здужати зробити — в состоянии, не в состоянии сделать.
Знемогтися на силі — выбиться из сил.
На превелику силу, силу в силу — с большим трудом.
Над мої сили — свыше моих сил.
Над силу, через силу, над міру — сверх сил.
Не здолати, не мати сил, змоги — не быть в состоянии.
Несила, неспромога, не під силу — невмочь, нет сил, нет мочи.
Ніг не волоче(ить) — не в состоянии идти.
У потугу, в силу вбиватися — входить в силу, укрепляться, приобретать силу, сделаться сильным. Братися на силу — чувствовать в себе силу.
Упадати на силі — обессиливать, ослабевать.
Щосили, чимдуж, щодуху, якмога, якомога — на сколько сил хватит, изо всех сил. Що сила зможе — по мере сил.
Як посилля — по мере сил.

ЗДОРОВ’Я — здоровье

Людина при здоров’ю — здоровый человек, крепкий.
Матися добре — находиться в добром здоровье.

ХВОРОБА, СЛАБІСТЬ, НЕДУГА — болезнь, слабость,  немощь

Вернеться світ кому — голова кружится у кого. Ещё: голова вернеться, іде обертом, голова кружка іде,
іде земля перекидом кому.
Вогнем узяло кого — в жар бросило кого.
До пам’яті прийти — прийти в сознание.
Занудило, мене нудить, нудно мені — встошнилось мне, тошно мне.
Запаморока — головокружение.
Зомліти — лишиться чувств.
Зубами третяка вибивати — дрожать так, что зуб на зуб не попадает. Третяк — коленце в танце.
Млості обняли — упал(а) в обморок.
Мозок закрутився кому, світ кому перемінився — потемнело в главах.
Мороз пішов по кому — в холод бросило кого.
Морозить, лихоманить, трясця трясе кого, трусить, холодом бере кого — знобит кого.
Мороки беруть кого — приходит в беспамятство кто.
Непритомний — без сознания, беспамятный.
Непритомним бувши — находясь в беспамятстве.
Непритомність, млість — обморок.
Нудить, нудота — тошнота.
Нудить, з душі верне — позывает на рвоту, тошнит.
Падати в нестямку — впадать в бессознательное состояние, терять сознание.
Поза плечима і морозом, і вогнем сипонути — бросать в огонь (о болезни).
Пропасниця, гарячка — лихорадка, жар.
Світ йому замакітрився — не взвидел света.
Стямитися — опомниться, сообразить.

РІЗНІ ЗНАКИ НЕЗДУЖАННЯ — разные признаки болезни

Добігти сухоти, гарячки та іншого чого (про хвороби) — приобретать чахотку, тиф и прочее (о болезнях).
Затамувати, загамувати кров — остановить кровотечение.
Зуб крутить — зуб ноет.
На ногу кривий — хромой.
Налягати на ногу, шкандибати, кульгати — хромать.
Недобачати — плохо видеть, иметь плохое зрение.
Очі повтягало кому, очі позатягало — глаза ввалились у кого.
Перевівся, звівся нінащо — извелся ни на что.
Повиймати очі — выколоть глаза.
Полегшало йому — сделалось лучше (о больном).
Пухирем взятися, знятися — покрыться струпьями.
Ребра світяться — похудел.
Річ відняло кому — отнялся язык, не в состоянии говорить.
Словами блудити — бредить.
Стемніти на очі — потерять зрение.
Стратити здоров’я — лишиться здоровья.
У недузі лежати — быть, лежать больным.
Упасти в лежу — заболеть.

СМЕРТЬ — смерть

Вкоротити життя — лишить жизни.
Доглядати смерті, душі — присматривать за умирающим.
Заподіяти собі смерті, позбавити собі життя, вкоротити собі віку, вмалити собі віку — наложить на себя руки.
Збавляти життя, збавити віку кому — лишить жизни, погубить кого (збавити — лишить).
На Божій дорозі — при смерти. Ещё: бути на останній дорозі.
На вмируще — к смерти, на смерть.
На ладан дихати; однією ногою бути в домовині — глядеть в гроб.
На той світ загнати — ввести кого в могилу.
На тонку пряде — в гроб смотрит. Ещё: прясти на тонку нитку.
Наложити, лягти головою — сложить голову.
Не своя смерть — насильственная смерть.
Не топтати рясту — умереть (образно).

СОН, ДРІМОТА — сон, дремота

Дати хропака — сильно заснуть с храпом.
Не береться сон кому — не хочется спать кому.
Недовго було нашого спання — не долго длился наш сон.
Ніч зорити — не спать ночью. Зорити — стежити очима за ким — смотреть пристально за кем (але зоріти — светиться, сиять).
Оком не стинати — не смыкать глаз.
Окунів ловити — дремать. То же одним словом — куняти.
Сліпці сватають — дремота одолевает.
Сон мене не бере — у меня бессонница.
Спання нема — не спится, нет сна.
Шпака удрати, удирати — вздремнуть

ЇЖА, АПЕТИТ — еда, апетит

До міри пити — пить умеренно.
Застав його при обіді — нашел его за обедом.
І ріски в роті не було (ріска — крапля, росинка), буквально — и росинки во рту не было, то есть не ел и не пил.
Їсти хочу, аж душа болить — сильно хочу есть.
Комара задушити, перекусити — червячка заморить.
На тще серце, [натщесерце] — натощак.
Наївся донесхочу — объелся.
Напитися по дужку — напиться вволю.
Напідпитку, напідпитках — выпивши, под хмельком, во хмелю. Ещё: під чаркою.
Нахилки [нахильцем] пити — пить, наклонив сосуд (не из рюмки или бокала).
Нема йому просипу — пьян всегда.
Неохота до їжі — отсутствие аппетита.
Одразу вихилити [хильцем ковтнути] — выпить залпом.
Під п’яну руч, по-п’яному — в пьяном виде.
Потверезу — в трезвом виде.
Усмак наївся — со вкусом поел.

РІЗНІ ЗМІНИ В ОРГАНІЗМІ, ЯВИЩА —разные изменения в организме, явления

Двойнить, тройнить — двоится в глазах.
Дріжаки ловити — дрожать от холода.
Жила кидається — пульс бьется.
За серце стиснуло — сжалось сердце.
За шкуру мов снігом сипонуло; наче жаром всипало; аж у п’яти закололо — за шиворот как снег насыпался, словно огнем обпекло, душа в пятки спряталась.
Серце теленькає, тенькає, колотиться — сердце бьется.
Холод береться дужче до старих — старые люди чувствительнее к холоду.
Холодно в руки — холодно рукам.

Рух — движение

РУХЛИВІСТЬ, ХОДІННЯ, БІГ — подвижность, хождение, бег

Без духу прибігти — прибежать, запыхавшись от быстрого бега или от испуга.
Бігти що духу в тілі — бежать изо всех сил, со всех ног.
Він усе в хідні — он всё ходит.
Вкоротити ходи — замедлить шаг, идти медленнее.
Іти полем, лісом, вулицею — идти по полю, по лесу, по улице.
Куди видно тікає — убегать без оглядки.
Набігці — на бегу.
Наздогін — вдогонку.
Нога за ногою йти — медленно идти.
Опріпці ходити — ходить опираясь.
П’ятами накивати, закивати — убежать, удрать.
Перед займати — заходить спереди.
Перехильцем ходити — ходить вразвалку.
Піти до театру — пойти в театр.
Піти на побридки — пойти бродяжничать.
Побіг навперейми — побежал наперерез.
Побігти за лікарем, побігти по лікаря — побежать
вдогонку (вслед) за врачом , побежать за врачом
(чтобы привести его).
Повернути, пускатися навтіки — обратиться в бегство [пускаться наутек].
Податися на втікача — броситься бежать.
Придержати ходу — умерить шаг.
Прижати ходи в ноги — поспешить, прибавить шагу.
Такий, що аж шкура на ньому горить — горячий, непоседливый.
Услід за ким ходити — следом ходить за кем.
Увійти не оповівшись — войти без доклада.
Удатися в забіги до ... — убежать, укрыться в ...
Хода — шаг, а также походка, поступь. Їхати ходою — ехать шагом.
Як на шрубах ходить — живой, подвижный. Буквально: он как на винтах ходит.

ДОРОГА, В ДОРОЗІ — дорога, в пути

В напрямі до...— по направлению к...
В одну ходку дійти — дойти, не отдыхая в пути.
Верстати дорогу, путь — держать путь.
Дорога важка на коні — дорога тяжела для коней.
Зав’язати дорогу — преградить путь, стать на пути.
Круги накидати — делать круг, обход.
Набігти тропи — найти дорогу, напасть на дорогу.
Не вхопив тропи — не попал в след.
Повертом, поворітьмя, вертаючись — на обратном пути.
Позагороднє йти, манівцями йти — идти окольными путями.
Стежку гаптувати — направлять путь (гаптувати — вышивать золотом, серебром).
Туди обхідно, там обхідно — если пойти по этой дороге, то придется сделать круг, обход.
Узяти тропи, вхопити тропи — попасть на дорогу, сообразить, смекнуть.

КІНЬ, ЇЗДА — конь, езда

Бери, верни вправо, наліво, цабе, цоб — держи правее, левее.
Бігти верхи — быстро ехать верхом.
Боковий кінь — пристяжной конь.
Гамулець управляти — надеть узду. Переносно: обуздать.
Діпом їхати — ехать двумя лошадьми, из которых одна маленькая, а другая большая.
Згацькати коні — изморить лошадей, загнать.
Їхати кіньми — ехать на конях.
Їхати під гору (з гори) — ехать в гору (под гору).
Кінь біжить упросік — лошадь скачет галопом. В узаводи — во весь карьер.
На занузді бути — быть взнузданным.
Охляп сидіти на коні — без седла.
Спадати, спасти на коня — вскакивать, вскочить на коня. Упадати на коня — вскочить на коня.
Стиснути острогами — дать шпоры.
Тюпки їхати — ехать рысцой.
Утрикінь — тройкой.
Шилом, устяж їхати — ехать, запрягши лошадей гуськом.

ІНШІ ВИДИ РУХУ — другие виды движения

Витикати пальцем кого, що — показывать пальцем на кого, на что.
Гоном гнати — быстро гнать.
Гребти у ход — грести прямо вперёд.
Давати сторчака — падать вниз головой.
Де взявся — откуда ни возьмись.
До ніг упасти — упасть к ногам.
Зірватися на рівні ноги — вскочить.
З-під човна гребуть — гребут, чтобы повернуть лодку.
Їхати залізницею — ехать по железной дороге.
Кинутись, упасти опукою — стремительно броситься, упасть.
На низ пливти, за водою пливти — плыть вниз по реке.
Піти в переверти — начать кувыркаться.
Піти по нишпорках — начать выискивать.
Піти у танець — начать танцевать.
Плавця піти — пуститься вплавь.
Плескати в руки, в долоні — хлопать в ладоши.
Пливти пароплавом — плыть на пароходе.
Пригнати човна до — подплыть лодкой к.
Прикипіти до столу — садиться за стол.
Проти води — против течения.
Сідати на гребку — садиться за вёсла.
Скидати рукою на кого, на що — показывать на кого, на что рукою.
Ставати, сідати кружка — становиться в круг.
Тяглом тягти — тащить (тягло — лямка для тяги ввода, парома).
Укриватися, укритися п’ятами — упасть вниз головой. Буквально: укрыться пятками.

РУХ ОЧЕЙ, ЗМІНИ В ОБЛИЧЧІ — движения глазами, изменения в лице

Аж зірниці засвітилися — аж искры из глаз посыпались.
Бачити на вільне око — видеть простым глазом.
Видивити очі — испортить глаза напряжённым смотрением. Буквально: высмотреть глаза.
Висолопити язика — вывалить язык.
Вишкірити зуби — оскалиться.
Віч-на-віч — с глазу на глаз.
Вликом дивитися — смотреть букой.
Вмитися сльозами, очі заходяться сльозами — глаза наполняются слезами.
Впадати в очі, набігти на очі, очі в себе брати, вбирати — бросаться взглядом. Аж очі вбирає — глаз нельзя оторвать.
Встромити, втупити очі в землю (до землі) — потупиться.
Губи запишати — губы надуть (от важности, презрения, злости, обиды).
Датися у вічі — показаться на глаза.
Дивитися виторопнем — смотреть растерянно. Виторопня — оторопелый, растерянный. Отсюда — виторопні ловити — глазеть.
Дивитися, зирнути, поглядати сторч — смотреть, поглядывать исподлобья, сурово, недружелюбно (сторч — перпендикулярно, вниз головой [вертикально, сверху вниз]).
Жулити очі, хмурити очі — мигать, прищуривать глаза.
Заздрим оком поглядати, заздрити очима — завистливо смотреть.
Заплакав ревними сльозами — заплакал горькими слезами.
Затопляти, затупити очі, погляд в когось — вперять глаза, взор устремить.
Зашарітися — зардеть, зарумяниться, закраснеться.
Зводити очима, кидати оком на кого, на що — взглядывать.
Зглянути оком — охватить взглядом.
Зизом дивитися — искоса смотреть.
Злим, лихим оком дивитися на кого — сердиться, быть злым на кого.
Змінитися на лиці — измениться в лице.
Зціплювати, зціпити зуби — стискивать, стиснуть зубы.
Каганці в віччю засвітилися — искры из глаз посыпались. Каганець — плошка, ночник, переносно: искры.
Квасити губи — иметь кислую мину.
Кирпу гнути — задирать нос.
Копилити губи — оттопыривать губы, отдувать, важничать.
Кривим оком на кого — подмигнуть кому.
Куди глянеш — куда ни посмотришь.
Лупати очима — мигать, хлопать глазами.
Моргати на кого — строить кому глазки.
На все око — на все глаза.
На очі набігати — мелькать перед глазами.
На свої очі бачити — видеть своими глазами.
Навертати на очі — попадаться на глаза.
Накидати, накинути оком кого — буквально: набрасывать, набросить взглядом, то есть обратить внимание на кого-либо, приметить.
Напасти очі — насмотреться.
Напекти раків — покраснеть от стыда.
Ніс під себе — сконфузиться, оробеть.
Очі йому так і заводило до Марти — глаза его так и устремлялись на Марту.
Пасти очима — пожирать взглядом, взором.
Перед очима — на глазах.
Похнюпитися — повесить нос.
Прикро дивитися — смотреть не сводя глаз, настойчиво, резко.
Прикусити язика — прикусить губу, закусить.
Скидатися очима — вглядываться друг в друга.
Сльоза сльозу вишибає, побиває — слеза за слезой катится.
Спадати очима на кого — встретиться взглядом, взглянуть.
Споглядати жадібним оком — с вожделением посматривать глазами.
У лиці мінитися — то краснеть, то бледнеть.
Ударити в сльози — заплакать.
Удивлятися, удивитися очима в когось — уставляться в кого-то глазами.
Уп’ясти очі, втупити, затопити очі, погляд — уставиться глазами.
Шилити губки — сжимать губки, кокетничая.

[Почуття та поведінка — чувства и поведение]

ДУМКА, ГАДКА, ПОГЛЯД — мысль, мнение, вигляд

А я й не туди; а мені й на думку не спало — а мне и невдомек.
Ані гадки; він і гадки не має — совсем не беспокоится; он и в ус не дует.
В думку не сходить, не йде — на (из) голову(ы) не идёт.
Взяти тропи — найти дорогу; переносно: сообразить, догадаться. Не візьму тропи, хто б це був? — Не соображу, кто бы это мог быть?
Дати на розум — наводить на мысль.
Добірати (добирати) розуму, ума — смекать, соображать, додумываться.
Додержуватися якоїсь думки — придерживаться какого-то мнения.
Думка побиває — одна мысль быстро сменяет другую.
Думку дбати — размышлять.
З думки не виходить — не выходит из головы.
Заходити в глибокі думки — предаваться глубоким размышлениям.
Збагнути думку чию — постичь чью мысль.
Збігло кому на думку — пришло кому в голову.
Мати на думці — иметь в мыслях.
Мати на мислі — предполагать, думать [иметь в виду].
Мені й на думку не спадало — мне и в голову не приходило.
На думці стояти — быть в уме [оставаться в уме, не сходить сума].
На мій погляд, як я гадаю — по моему собственному мнению.
На мою гадку — по моему мнению. Ещё: по моїй голові, як на мене.
Піти, ходити до голови на розум — думать, обращаться к доводам ума.
Про(й)няла думка кого — явилась у кого мысль.
Ради не дам, розуму не приберу — ума не приложу.
Сам собі щось думає — про себя что-то думает.
Спасти на розум — придти на ум.
Спливати, навертатися на думку — приходить в голову.
Така в його думка — он так думает, предполагает.
У голову (до голови) класти, покладати — догадываться, думать, ожидать.
У голову цього не покладай — и не думай об этом.
У таких думках — в таких мыслях.
Узяли його гадки та думки — сильно задумался.
Хто в думках та гадках — кто погружен в задумчивость.
Шкода й гадки — нечего и думать. Шкода — напрасно.
Як на мене, як на мою думку — что касается меня.
Як на твою думку? Як тобі здається? — Как тебе кажется?
Як світ йому скинув — сразу ему стало ясно.
Як ти гадаєш? — Как ты полагаешь, думаешь?

СВІДОМІСТЬ, РОЗУМ — сознание, разум

В розум прийти — образумиться.
Глузди відбити — лишиться ума, рехнуться, лишить рассудка.
Держати в голові розум добрий — быть благоразумным.
До глузду прийти (несколько грубовато) — образумиться, опомниться.
До розуму дійти — с возрастом поумнеть.
Дурний як пень, як колода — глуп как пробка.
З глузду зсунутись, з’їхати, скрутитися, спасти — сойти с ума.
З дурного розуму — по глупости.
Зіходити, зійти на чийсь розум — поступать как кто.
На дитячий розум перейти — впасть в детство. Ещё: здитинитись.
На розум не багатий — глупый.
На розум не вдався — отроду глуп.
Набиратися розуму — умнеть.
Навернуло голову, мозок кому — одурел кто.
Навчати розуму, на добрий розум навчати — поучать, наставлять на путь истинный, развить.
Не в тямку — не сознавая [невдомек].
Нестямки напали — растерялся, забыл. Нестяма, нестямка — растерянность, самозабвение.
Перевестися на чий розум — держать чью руку, делать всё по чьему указанию.
Позбавити розуму — свести с ума.
При розумі бути — быть в своём уме, в сознании.
Спадати з розуму — быть не в полном уме.
Схаменутися, отямитися — взяться за ум.

ФАНТАЗІЯ — фантазия

Думками багатіти, у хмарах літати — строить воздушные замки.
Заходити в хмару — фантазировать.

ХИСТ, КЕБЕТА — способность

Бистрий на розум — сметливый, сообразительный.
Він такий, що нічого не вибере робити — он ничего не умеет делать.
До всього заподатний (здатний) — на все руки мастер.
Добрати хисту — ухитриться, умудриться.
Знести головою — быть в состоянии, по своему уму сделать что-либо.
Мати тяму до чого — смыслить в чём.
Не вміє й шила загострити — ни к чему не способен.
Розумітися на чому — понимать, смыслить в чём, знать толк в чём.
Тобі не хист, не до твого хисту — не по твоим способностям.
Тобі не хисту — буквально: ты не способен.
Тупий на що — тупой по отношению к чему. На задачі тупа була — не смогла решить задачу.
Тяма є що зробити; тямити що зробити — есть умение, способность что-нибудь сделать.
Удачу до чого мати — иметь к чему способность.
Удача — натура, темперамент, свойство. Отсюда также: удатися в кого — родиться похожим на кого.

ПАМ’ЯТЬ — память

Брати на розум — замечать, принимать к сведению.
Випливати з пам’яті — вылетать из памяти.
Впасти в пам’ятку — запечатлеться в памяти.
Даватися взнаки, утямки бути — врезаться в память кому. Слово «тямки» окремо від вказаних висловів не вживається, але зміст його стає зрозумілим поряд з дієсловом «тямити» — смыслить, понимать, помнить.
Держати в мислях кого, що — не выпускать из головы, все время помнить, думать о ком, помнить.
Держатися голови — запечатлеться в памяти.
Довіку не забуду, ні в світочку не забуду, поки світить не забуду — никогда не забуду.
Запасти в голову, роїтися в голову — засесть в голове.
Ледача пам’ять — плохая память. Буквально: ленивая.
Мені щось не в тямки, не в помку, не пам’ятки — мне что-то не помнится.
На пам’яті стати — припомниться.
Навертатися, навернутися на думку, на пам’ять приходити — придти на память.
Пам’ять притерплась — память притупилась.
Пустити у непам’ять — предать забвению.
Хоч у щимки голову — не згадаю — хоть убей — не вспомню. [Буквально: хоть голову в тиски — не вспомню].
Це мені в помку — это мне памятно.

УВАЖНІСТЬ — внимательность

Брати до уваги, зважати, уважати на що — обращать внимание на что.
Брати очі на себе — привлекать, притягивать, останавливать внимание, бросаться в глаза.
Брати, взяти на замітку; взяти до відома; взяти на розум — принимать, принять к сведению, во внимание.
Дати, подати до уваги кому що, увагу вернути на що — обратить внимание на что. Вариант: увагу звернути чию на що — обратить внимание чьё на что.
Зводити, звести на очі кому — обращать чье внимание.
Мати на оці — не спускать с глаз.
На вуса мотати — принимать к сведению [мотать на ус].
Розпустити вуха — развесить уши, слушать внимательно.

НЕУВАЖНІСТЬ — невнимательность

Випорожні ловити, виторопні ловити, витрішки їсти (ловити, купувати, продавати) —ротозеем глядеть, глазеть, зевать, ворон ловить. Випорожні від випорожняти — опорожнять; виторопань — оторопелый; витрішок — вытаращенный глаз.
Ґави ловити, заґавитися — ворон ловить.
Через верх слухати — невнимательно слушать.

ЗВИЧКИ, СМАК, ЛЮБОВ, НАХИЛ — привычки, вкус [любовь], привязанность

Байдуже, дарма, ні щадки, і гадки мало, ніскільки — нужды нет.
Брати звичку — привыкать.
Бути прихильником (прихильним) до кого — быть расположенным к кому.
Вразило кого, запало кому в душу (в око, в серце), справило на кого враження — произвело на кого впечатление.
Все дарма, байдуже — всё нипочём.
Втопитися у що — погрузиться во что, увлечься чем.
До душі — по душе.
До нього душа так і горнеться — чувствовать к нему невольную симпатию.
Дух за ким ронити — без ума от кого быть.
Душа не навертається — противно кому.
З ненависті до мене — из ненависти ко мне.
Кохатися у чому — находить удовольствие в чём-либо.
Моя душа її не терпить — я её не выношу.
Не до мислі, не по серцю — не нравиться.
Не до смаку, не до вподоби — не по нутру, не по вкусу.
Не залюбив хто, не до вподоби сталося кому — не понравилось кому.
Перевагу, перед давати — оказывать предпочтение.
Прилюблятися до чого — пристращаться к чему.
Про мене, про мою волю, мені байдуже, однаково, дарма — для меня все равно.
Розласитися — войти во вкус.
Смакувати, кому до вподоби припадати — быть по вкусу.
Узяти натуру —усвоить привычку.
Уподобати собі що — полюбить что, пристраститься к чему.
Що на душі, до вподоби кому — что по сердцу кому.

ОХОТА, НАСТРІЙ — желание, настроение (намір, бажання, нетерпність — намерение, желание, нетерпение)

Брати, взяти намір — иметь намерение, вознамериться.
Важити на кого — замышлять против кого.
Від щирого серця, з дорогою душею — от всего сердца, очень охотно.
Гострити зуби на кого — иметь зуб против (на) кого.
Душа росте вгору — испытываю подъём духа.
Залюбки, з охотою — с удовольствием.
Зі своєї ініціативи — по своей инициативе.
Зі своєї охоти, волі, самохіть — по собственному желанию.
Ласитися на що — острить зубы на что.
На мене падь пала — на меня стих нашел (напал).
Падь — медвяная роса, причиняющая вред колосьям; откуда — «падь пала» — упала на хлеб вредная роса.
Набрати охоти — воодушевиться.
Не з добром — не с хорошими намерениями.
Не маю охоти до роботи, не бере мене робота — не расположен работать.
Не од тієї речі, не від того — не прочь.
Не хотячи, без наміру, ненавмисне — непреднамеренно.
Непосидячка бере кого — не сидится от нетерпения.
Нетерплячка бере кого — не может усидеть кто.
Охотою — по своему желанию, добровольно, по своей охоте.
Розколихувати, розколихати — воодушевить. Ещё — підняти духа.
Рости вгору — возвышаться.
Терпець увірвався кому — невтерпёж кому стало.
У голову взяти, забрати — задаться целью, решить. Ещё: у голову собі кинути.

НУДОТА — скука (жаль, сум, журба, туга, відчай, незадоволення — жалость, грусть, кручина, отчаяние, недовольство)

Боліти серцем — скорбеть, печалиться.
Бути незадоволеним з чого, крутити носом — быть недовольным чем.
Важкі думи осіли голову — голова полна тяжёлых дум.
Гнітити — давить, угнетать.
Гнітити на серці — скрывать в душе тяжёлые чувства.
Доходити до серця — растрогать.
Драти мур — приходить в отчаяние. Мур — каменная стена. Буквально значит: драть, разрывать стену.
Жаль душу стискає — тяжело на душе.
Жаль обійняв, сум обняв, журба, туга обхопила — охватило сожаление, взгрустнулось, стало грустно, печаль охватила.
Живий жаль бере — очень, в высшей степени жаль.
Журба сушить — тоска грызёт.
З нудьги — от тоски.
Загнітивши серце — скрепя сердце.
Колупнуло серце — защемило в сердце.
Лихом нудити — затосковать от горя.
Мені негода — мне не нравится.
Нудити світом — томиться.
Нудьга обняла — скука одолела.
Ремствувати на кого — быть в претензии к кому.
Серце кров’ю закипає — высшая степень душевных страданий.
Серцем нудити — тосковать.
Сидить, як у сливах — он не в своей тарелке.
Смуток пройняв — на него напала грусть.
Сохнути з журби — сохнуть от печали.
Сум нас побрав — нас охватила печаль.
Сум, журба, жаль бере — становится грустно, охватила скорбь, стало жаль.
У тугу вдаватися — горю предаваться, впадать в уныние. Туга — горесть, печаль. Удаватися — предаваться, отдаваться.
Холоне серце, холоне в серці — сердце замирает, страшно делается.
Як не свій ходить — сам не в себе.

ДОБРИЙ НАСТРІЙ — хорошее настроение

Бути задоволеним з чого — быть довольным чем.
Відлигнути, відлегти на серці — легче на душе. Відлигнути — потеплеть, отсыреть.
Добре діється кому — хорошо на душе, хорошо живётся кому.
З радощі — от радости.
Мов камінь з душі — как гора с плеч.
На превелику втіху — к величайшему удовольствию.
На світ народився — воспрянул духом.
Одійти від серця — перестать сердиться.
Під добру руку — в хорошую минуту.
Полегшало на душі кому — отлегло от сердца кому.
Світом вгору піднявся — легко на душе и вольно, стало веселее.
Спочивати душею — отвести душу.

ГНІВ, ЗЛІСТЬ, ЛЮТІСТЬ, НЕНАВИСТЬ — гнев, злость, ярость, ненависть

Бути лихої волі на кого — быть злым на кого.
Взяти ненависть на кого — возненавидеть кого.
Гнів покладати на кого — сердиться, гневаться на кого.
Зазлість на кого мати — враждовать с кем.
Закипіти гнівом — рассердиться, разгневаться.
Злість на кого бере — сердиться на кого.
Зозла, спересердя — в гневе, в сердцах.
Лихим бути на кого — злобствовать, иметь неприятные [неприязненные] чувства к кому.
Мати злість на кого, пересердя мати на кого, злоститися, гніватися, лютувати на кого — злиться, сердиться, гневаться на кого.
Мені зробилося сердито — я рассердился.
Під гарячу руку — в минуту гнева.
Сердито мені — я сердитый.
Серця додати — ещё больше рассердиться.

СТРАХ, ЖАХ, ПОЛОХ — страх, ужас, смятение

Боятися і руху чийого — сильно бояться кого-то.
Волосся настовпужилося — волосы стали дыбом.
Завдати страху, жаху — наводить страх, ужас, внушать страх.
На душі похололо, душа застигла — душа в пятки ушла.
Налякати, нагнати духу, завдати ляку — напугать.
Спереляку — от испуга.
Страх зашибає кого — делается страшно кому.

СОРОМ, СОРОМЛИВІСТЬ — стыд, стыдливость

З сорому — от стыда.
На сором — к стыду.
Сорому завдавати кому — вводить в стыд.
Сорому на нього немає — стыда у него нет.
Сорому набратися — осрамиться. Ещё: доходити, дійти до сорома.
Треба позичити в Сірка очей — стыдно в глаза смотреть.

БРЕХЛИВІСТЬ — вранье

Взяти гріха на душу — покривить душой.
За хмару зайти далеко, у далеко зайти — осрамиться, завраться.
Заснітити очі — отвести глаза, отуманить, одурачить.
Провадить на знать-що — нести вздор. Те саме — клепати язиком.
Пускати тумана — дурачить, обманывать.
Робити з губи халяву — не выполнить обещание.
Розпустити губи — много говорить, врать, сплетничать.
У живі очі брехати — бесстыдно врать в глаза.
Убрати в шори — обмануть, надуть.
Увочевидьки бреше — в глаза врёт.
Ману пускати, напускати — отводить глаза, дурачить.
Щільно бреше — складно врет. Буквально: плотно.

ХИТРОЩІ, ЛЕСТКА — хитрости, лесть

Брати на штуки — употреблять хитрость, уловки.
Вивідувати ума — стараться узнать образ мыслей.
Датися на підмову — дать себя обмануть.
Залестити кого, підлабузнитися до кого — подольститься к кому.
Крутити носом — вилять.
Лисом підшитий — хитрый, льстивый.
Листом стелеться — прикидывается добрым, уступает во всем, лебезит.
На двох стільцях сидіти — двоедушничать.
На хитрощах ходити — хитрить, лукавить.
Обізватися на солодкім меду — заговорить сладкоречиво.
Підсипатися до кого, стелитися перед ким — мелким бесом рассыпаться.
Світити в очі — льстить.
Словом мастити — обольщать речами.
Язиком грати — льстить, пресмыкаться.

ЗАЗДРОЩІ — зависть

Завидки беруть — завидно делается.
Завидющі очі — завистливые глаза.
Заздрість мати на кого — завидовать кому.

ЛІНОЩІ, ЛЕДАРСТВО — лень, праздность

І за холодну воду не береться — решительно ничего не делает.
І пальцем не кивне — и пальцем не пошевелит.
Лежні напали — лень одолела.
Лежня — лежебок.
Лежня справляти — ничего не делать.
Лінивий, ледачий на все — ленивый во всем.
Лінощі, баглаї обсіли — лень напала. Ещё: баглаї обсіли.
Походеньки та посиденьки справляє, байдики б’є — ничего не делает, бьёт баклуши.
Пуститися в ледащо — сделаться негодным [совершать недостойные поступки, избегать работы, вести себя легкомысленно].
Швенді справляти — слоняться без дела.
Швеньдя — праздношатающийся.

ЧВАНЬ — чванство

Велико нестися — много о себе думать.
Високо нестися, вгору нестися — важничать, заноситься.
Злидні, та ще й з перцем — голь с претензиями.
Про себе високо гадати — заноситься.

ДОВІРА — доверие

Було кому повірити — нашел кому поверить.
Діймать, дійняти, дати віри [кому] — поверить.
Не йметься віри — не верится.
Сповірятися на кого, вірити кому — доверять кому.

РІЗНЕ — разное

Без нього і вода не освятиться — ему до всего дело.
Він скрізь устряне — он во все вмешается.
З ласки — из милости.
Матися на бачності, держатися берега — быть осторожным.
На вдачу — характером [по характеру].
На плач твердий — редко плачет.
На своєму слові стояти — не изменить своему слову.
Не дасть собі в кашу плювати — не даст собой помыкать.
Не наважився до цього заходу — не решился на этот шаг.
Нема їй ніякого зупинку — её ничто не остановит.
Ніяким Богом не допросишся у нього — никак его не уговоришь.
Тільки забави на думці — он думает только об удовольствиях.

РОЗМОВА, БАЛАЧКИ — разговор, беседа, болтовня

Без мови, мовчки — молча, безмолвно.
Бути з ким на речах — иметь с кем разговор.
В’язатися словом — обязать себя словом.
Взяти на зуби кого — злословить о ком.
Вкинути ґедзика — указать о чём-либо с умыслом, рассердить, привести в раздражение.
Вловити в мові — поймать на слове.
Говорити без одрізків — говорить с полной резкостью.
Говорити миттю — говорить скороговоркой.
Говорити, розмовляти якою мовою — говорить на каком языке.
Ґедзя вкусив — напал на кого.
Датися на мову — [вступить в разговор] быть разговорчивым, красноречивым.
До душі сказати — с чувством сказать.
До прикладу сказати — сказать удачно.
З оприском балакати — вспыльчиво, запальчиво говорить.
Загинати, загнути крючка — заговаривать о чём-либо с хитрыми намерениями.
Загнути карлючку кому — задать трудный вопрос кому, поставить в затруднительное положение.
Закидати гадючки на кого — делать злостные намеки на кого.
Затятися в розмові — запнуться в разговоре.
Знімати голос, річ — отозваться, начать говорить.
Зрікатися свого слова — отказаться от своих слов.
І губи не роззявив — не сказал ни слова [и рта не раскрыл].
Каже, як з листу бере — говорит, будто с написанного читает, то есть свободно и хорошо.
Казати до ладу, до пуття — говорить дельно, толково.
Казати на жарт — шутить.
Казати таке, що й купи не тримається — говорить несообразное.
Кувати речі недобрії — злословить.
Лаятися на всі заставки — бранить сильно.
Минути мовчки — обойти молчанием.
Мова мовиться — речь идёт о чём.
Мова не мовиться — разговор не вяжется.
Мовити криво — противоречить.
Мовити під лад кому — говорить в тон кому.
Мову найти — найти тему для разговора.
На мові бути з ким — беседовать, разговаривать.
На сміх казати — говорить шутливо.
На сю руч горнути — говорить в свою пользу.
На чию сторону казати — говорить на чей адрес.
Натороч казати — противоречить, спорить.
Не дав і рота роззявити — не дал и рта раскрыть.
Не до мови, не до розмови бути кому — быть кому неприятным собеседником.
Не заходити з ким у перелік — не входить с кем в спор, в пререкания.
Неподобними словами лаятися — браниться скверными словами.
Ні пари з уст — ни слова из уст.
Патоки розпускати — начать разглагольствовать.
Перемивати кого на зубах — перетирать на зубах, ругать, перебирать косточки.
Піддрочку дати — подзадорить.
Поговір пускати — сплетни распускать.
Поговоримо до пуття — поговорим с толком.
Прикинути слівце — ввернуть слово.
Прикусити язика — замолчать.
Притяв йому носа добре — срезал его хорошо. Притяти (подрезать) — резко ответить.
Розмова точиться — разговор тянется, продолжается.
Розпускати губи — говорить лишнее.
Скребти кому редьку — читать кому нотации.
Словами мастити — услаждать речами.
Слово по слову — слово за слово.
Словом займати кого, стати до розмови, стати на річах із ким — вступить в разговор. Ещё: в речі ввіходити.
Словом карати — корить, бранить.
Теревені правити, говорити нісенітницю — ахинею нести.
Тільки язиком ляскати, ляпати — попусту болтать.
Холоду надати кому — накричать на кого.
Час один на другого — едкими словами уязвлять друг друга.
Як горохом сипати — быстро говорить.

ЧИТАННЯ, СПІВИ — чтение, пение

З голосу співати, грати — по слуху петь, играть.
Опадати з голосу — терять голос.
Співати баса, тенора — петь басом, тенором.
Співати не в лад — петь несогласованно.
Уголос читати, в книгу читати — читать вслух, читать книгу, в книге.

КРИК — крик

Благати на поміч — просить помощи.
Криком кричати, не своїм голосом кричати — кричать громко.
Кричати на все горло, на всі заставки — кричать во все горло, на всю ивановскую. Заставка — вешняк, ставень для задержания воды в прудах.
На ґвалт кричати — кричать караул.
У голос ударитися — заплакать громко.

СМІХ, ГЛУЗУВАННЯ — смех, насмішка

За боки братися, качатися від сміху, рвати боки — надрываться от смеха.
Йому регочеться — его смех берёт.
На глузи підняти — поднять на смех.
На глум подати — отдать на посмеяние.
Приснути зі сміху — разразиться смехом.

НАТЯКИ — намеки

Гнути на що, куди — намекать на что.
Закидати надогад — намекать.
На замітку казати — давать понять.
Надогад буряків, щоб дали капусти — говорить об одном, намекая на другое.
Наздогад давати — давать понять.
Невдогад — невдомек.
Недогад казати — говорить намеком.
Позавгорідно, манівцями казати — говорить не прямо, обиняками.

Стосунки між людьми — отношения между людьми

(користь, приємність, що випливають зі стосунків між людьми; дії, вчинки на користь, приємність людям, згода —
польза, приятность, которые извлекаются от отношений между людьми; действия, поступки на пользу, приятность людям, согласие)

ДОПОМОГА, ПОРАДА — помощь, совет

В добрості, злагоді жити з ким — быть в хороших отношениях [жить в согласии с кем].
Вистаратися перед ким, проти кого — прислужиться кому.
Годити, як хирі — сильно угождать. Хиря — хворость [угождать, как больному].
Давати спокій кому — оставить кого в покое.
Дати раду кому — помочь, подсказать.
Дістати, зажити ласки, слави — приобрести [благосклонность], славу.
Завдати втіхи, приємності — доставить удовольствие.
Запобігати, запобігти ласки — добиться, добиваться благосклонности.
Зробити волю, уволити волю, учинити волю — исполнять чье желание [волю].
І неба їм би прихилив — готов всё для них сделать.
Наше зверху — наша взяла.
Оддячити сто з оком — с лихвой отблагодарить. Око — при счислении, после названий десятков — один. Сто з оком — сто один.
Підійти під ласку кому — приобрести расположение кого, благосклонность, любовь.
Погодитися на чому — сойтись на чём, придти к согласию.
Порозумітися, учинити згоду — придти к соглашению.
Розпинатися за кого — отстаивать кого, стоять горой за кого.
Світ розв’язати кому — освободить, дать волю.
У помочі, до помочі стати — помочь.
У послузі стати, стати в пригоді кому — оказать услугу.
У пособі бути — помочь.
Чинити чию волю — исполнять чьё желание.

ДІЇ (з непевними наслідками) — действия (с неявными последствиями)

Битися, заходити, іти в заклад — держать пари.
Брати на жарт кого — шутить над кем.
Дати на волю — представить на усмотрение.
До якої-небудь віри навертати — обращать в какую-либо веру.
Здатися на думку, напризволяще — дать, представить на усмотрение.
Здатися на суд чий — представить на чьё суждение.
Подати вістку, звістку (до рук) — известить.
Покликатися на кого, на що — ссылаться на кого, что.
Поставити за обов’язок, за повинність — вменить в обязанность.
Пристати на чию думку, гадку — согласиться с кем.
Радитися кого — советоваться с кем.
Раду радити — держать совет.
Робіть, як собі знаєте, як завгодно — делайте, как вам угодно.
У хрест, у закон уводити — креститься.

ДІЇ (з певними наслідками) — действия (с явными последствиями)

А ні на очі — видеть не могу, ненавижу.
Аби з очей — лишь бы с глаз долой.
Бити на забій — бить насмерть.
Болю завдати, на сміх піднімати кого, сміх собі з кого робити, сміхи збивати з кого — насмехаться над кем.
Бути на заваді, стати на заваді — служить помехой, мешать.
Взяти в лабети — взять в лапы. Ещё: піймати в лабети.
Вибивати очі, випікати очі, викидати очі, тикати в очі — колоть в глаза.
Виварити воду з кого — измучить кого, истомить.
Вигадати на кого дурницю — возвести на кого напраслину.
Відпасти право ласки — утратить, потерять право на расположение.
Вік зав’язати — испортить жизнь.
Він мене ні за що має — он меня ни во что ставит.
Вразити до живого — сильно досадить.
Втратити ласку — потерять благоволение.
Гадючку впустити, вкинути, злість учинити — накось сделать, причинить зло.
Ганьбу дати — опозорить.
Геть з-перед очей — прочь с глаз.
Голову кому їсти — вечно донимать кого.
Готувати смерть на кого — замышлять убивство кого.
Гризти кому голову — пилить кого.
Дати пам’ятового — наказать битьем так, чтобы помнил.
Дати, завдати гарту — задать кому.
Датися знати, датися взнаки і навзнаки — дать себя знать, помнить.
Датися на підмови — дать себя обмануть, поддаться уговорам.
Дістати наруги — вынести унижение.
До живих печінок допекти, вразити кого — сильно допечь, досадить.
До рук прибрати — прибрать к рукам.
Догану дати — выразить порицание, осудить, упрекнуть.
Доїхати решту — доконать.
Дулі в’язати — ссориться.
Дурня завдати кому — поставить в глупое положение кого.
Жалкувати на кого — сетовать на кого.
Жаль чинити кому — опечалить кого.
За масляні вишкварки не помиритися — поссориться из-за пустяка.
Зав’язати язика — заставить замолчать.
Завдати думки — заставлять думать, беспокоиться.
Завдати клопоту — причинить хлопоты.
Завдати муки, завдавати жалю, туги — причинять горе.
Завзятися на кого — напасть, ожесточиться на кого.
Загнати на слизьке — поставить в затруднительное положение.
Загримати кого — постоянными криками, бранью опутать кого.
Залити за шкіру сала — сильно допечь.
Замкнути вуста — принудить молчать.
Затуркати голову — сбить с толку.
Збивати бучу, колотнечу — поднимать ссору, шум.
Збивати з пантелику, з пливу, з плигу — сбить с толку. Плив — течение. [Плиг — прыжок].
Згубити зі світу — лишить жизни.
Зчинилася бійка — произошла драка.
Копати яму під ким, рити на кого — подкапываться под кого, злоумышлять.
Краяти серце —раздирать сердце.
Лихом торгувати — пользоваться несчастьем.
Ляпаса з’їсти — получить пощечину.
Мати на пеню — иметь причину для ссоры.
На капость робити — назло делать.
На спокусу підводити, спокушати — искушать.
На чому вони посварилися — что вызвало у них ссору.
Наклопотати голову кому — причинить заботы, хлопоты.
Накрив, напнув мокрим рядном — сразу и неожиданно напал.
Нарядити наперекір — сделать наперекор, сделать вопреки чему.
Насупереч йти з ким — делать против чьего-либо желания.
Недобра слава — дурная репутация.
Незгода постала — произошла несогласованность.
Орати клепкою — идти наперекор.
Памороки забити, запаморочити — заморочить. Паморока — туман.
Перевершити кого — заткнуть за пояс кого.
Підкопатися під чию славу — испортить чью репутацию.
Підкопуватися під кого — рыть кому яму.
Пішло на нелад, на розлад — пошли несогласия.
Пнем стати, на пню стати — упорствовать.
Позатилишниками нагодувати — надавать подзатыльников.
Поїдом їсти — заедать, изводить кого.
Посадити на лід кого — поставить в затруднительное положение кого.
Почубеньків дати, нам’яти чуба — оттрепать за волосы.
Пошити в дурні, брехуни — выставить кого как  лгуна.
Пригріти гадюку за пазухою — приласкать неблагодарного.
Пристати з короткими гуками — настойчиво требовать.
Пришпилити квітку кому — сострить на чей счет, дать кому насмешливое прозвище.
Промитої води не дає — и вздохнуть не даёт, постоянно придирается.
Просвітку не давати — поедом есть.
Просвітку не дає — докучает, преследует неотступно.
Просвітку нема — нет житья.
Прошу на виступці — прошу уйти.
Реп’яхом узятися — пристать как банный лист.
Світ зав’язати — сделать жизнь безотрадной, горестной, несчастной.
Стати на переметі кому, зав’язати дорогу кому — стать кому на дороге.
Стати на перешкоді, на перешкоді бути, на перечепні бути — служить препятствием, помехой.
Стусана дати — ударить кулаком.
Туман нести на кого, забити баки кому — одурачить кого.
Туману пустити — пустить пыль в глаза.
У неславу вводити — позорить.
У сварки вдатися — завести ссору.
Узяти в лещата — взять в тиски, стиснуть.
Узяти, збити, притерти роги, вкрутити хвоста, збити пиху — сбить спесь.
Хто у спору з ким — кто в ссоре, в натянутых отношениях с кем.

ЩАСТЯ, ДОЛЯ ЛЮДИНИ — счастье, судьба человека

Бути безпечним свого життя — быть спокойным за свою жизнь.
В доброму разі, при добрій годині — при хороших обстоятельствах.
Вийде наше (на наше) — будет по-нашему.
Вийти на добре, на зло — окончиться благополучно, неблагополучно.
Вийти на користь — поступить в пользу.
Вийти на люди — сделаться человеком.
Гору брати, взяти — брать, взять верх над кем, чем.
Доля служить кому — судьба благоволит кому.
Доходити добра — добиваться счастья, быть счастливым.
Заживати розкошів — испытывать наслаждение.
Змінилося, повернулося на краще — изменилось к лучшему.
І час кому не змигнеться — время летит.
Йому дзвінка світить — ему везет. Дзвінка — бубновая масть в картах.
Моє цвіте, а твоє гниє — мне удача, а тебе нет.
На добро кладеться, на гаразд — складывается на добро.
На моє слово впало — вышло, как я говорил.
Не перекопано шляху кому — есть возможность для кого.
Піти в руку — пойти впрок.
Помазатися паном — стать барином.
Силу взяти, забирати силу в кого — приобретать влияние, значение.
Стати на лад — достигнуть определённой степени своего положения.
Уживати світа — пользоваться жизнью.

НЕПЕВНІСТЬ СТАНОВИЩА — неуверенное положение

Бувати в бувальцях — видать виды, много испытать.

Грати з долею невпереваги — бороться с судьбой; то попадать в несчастье, то снова побеждать препятствия.
До того йдеться — к тому клонится.
Йти навмання — пуститься на авось.
Куштувати борщі всілякі — часто менять место жительства [или должности].
На роду написано, судилося — суждено.
Не знає на яку ступити — не знает, что ему делать.
Повелося по-старому — пошло по-прежнему.
Пуститися, попуститися берега — отдаться на произвол судьбы.
Як біжить — как придётся.

ЛИХО, НЕДОЛЯ, СКРУТА — горе, беда, тяжёлое положение

Безпорадне становище — безвыходное положение.
Брати стежки іншої як хто — избегать кого.
Буде лихий світ кому — будет беда кому.
Бути в мандрах, на втіках — находиться в бегах.
В нікуди пропасти, як здиміти — бесследно исчезнуть. [Здиміти — испариться].
В руку дивитися — жить подачками.
Вив’язатися з чого — выпутаться из чего.
Вигорнутися з біди — избавиться от беды.
Вилізти боком, так не минутись — даром не пройти.
Відпокутувати гріхи — [искупить грехи] очиститься от грехов.
Давати провід — руководить.
Даватися, датися у вічі — показываться на глаза.
Димом пішло — сгорело.
Дні терти — прозябать.
Довести свого — поставить на своём.
Доводиться на собі терпіти — приходится отдуваться своими боками.
Додержати, дотримати, доконати слова свого — сдержать своё слово.
Допитуватися чого — стремиться к чему, добиваться чего.
Доходитися лиха — нажить беду.
Дурника клеїти — представляться дурачком.
Живе, лихом прикупивши — живёт, прикупив горя. Ещё: живе, як горох при дорозі.
Живеш, смаку не чуєш — нет тебе в жизни никакого удовольствия.
З дощу та під ринву — из огня да в полымя.
З лиха вибиватися — избавиться от горя.
За два огляди — после двух осмотров. Купив за три огляди — украл.
Зазнати горя, лиха — перетерпеть много горя.
Заросла стежка кому — [заросла тропа — забилась память]
Зіходити на чийсь розум, ходити чиїм робом — поступать, как кто.
Змарнувати час — праздно [напрасно] провести время.
Знудьгував свій вік — в тоске прожил жизнь.
І очу не явить — глаз не показывает.
Каятися на кому — перестать грешить при виде наказаний, постигшего за грехи кого-нибудь.
Кінці в край — безвыходное положение.
Клямка запала — дело кончено.
Користатися з оказії — пользоваться случаем.
Лиха набіжиш — будет тебе беда.
Лиха набратися — испытать горе.
Лиха стягти на себе — самому нажить беду.
Лихо спіткало кого — беда стряслась с кем.
Лихові запобігти — предупредить горе, несчастье.
На біду зійти — впасть в несчастье. То же диалектное: зійти на пси.
На жарт повернути — обратить в шутку.
На мене біда, лихо кладеться — мне грозит беда.
На мою (твою) голову — на моё (твоё) несчастье.
На похиле деревце й кози скачуть — на бедного Макара все шишки валятся.
На слизьке, на слизьку попасти — ступить на скользкий путь.
На стежку кому стати — пойти по чьей дорожке.
Набратися неслави — подвергаться осмеянию, позорить себя.
Набратися чиєї юхи —усвоить чьи манеры, обычаи. Юха (юшка) —уха, суп, жижица в вареной пище.
Накинути на себе недобру славу — испортить свою репутацию.
Напитати біди, лиха, клопоту — нажить беды, горя, хлопот.
Нахопитися на лихо — наскочить на беду.
Нема кому таланту до чого — не везет кому в чём.
Пасти задніх — быть позади всех, отставать.
Піднестися з біди — выбиться [из беды].
Піймати облизня — обмануться в расчетах, получить по носу.
Пішло за вітром — пропало (пошло) прахом.
Поводитися — вести себя.
Поводитися чесно — вести себя прилично.
Попідвіконню ходити, старцювати — нищенствовать.
Привід давати, призвід давати — давать повод.
Робити, ходити яким (чиїм) робом — делать каким-то образом, способом, манером; делать по чьему-либо способу, образу. Ми його робом робимо — мы делаем, как он. Нехай люди його робом роблять, то все буде добре — пусть люди делают по его способу и все будет в порядке.
Світ за очі піти — пойти, куда глаза глядят.
Собі на безголов’я — себе на горе.
Стати на слові — сдержать слово.
Тепер мені так, що ні туди, ні сюди — теперь я в крайне неловком положении.
Тут тобі й край, тут тобі й гак — здесь тебе и конец.
У неславі бути — пользоваться дурной репутацией.
У неславі ходити — быть опозоренным.
У сліди кому ступати — ходить по чьим следам, подражать кому.
Увіходити, увійти в неславу — обесславить, подвергать (подвергнуть) себя пересудам (сплетням).
Упасти в тісну діру — попасть в затруднительное положение.
Ухопити шилом патоки, лизнув шилом — потерпеть неудачу, ничего не получить, не достать.
Ходити під обухом — находиться под страхом за свою судьбу.
Ходити своїм робом — поступать по-своему.
Ходити, робити по правді — поступать правильно, справедливо.
Чинити свою волю — делать своё, по-своему.
Я небезпечний свого життя — я опасаюсь за свою жизнь.
Як вода вмила, за водою пішло, запропастилося — исчезло без следа.

ЧЕРГА — очередь

Безчережно — не в ряд, не в очередь.
Дійдеться ряд — придет черед.
Дотовпу немає — за теснотой (давкой) нельзя протиснуться.
Застоювати чергу — ожидать очереди.
Моя черга — моя очередь.
Під чергу прийти — попасть в очередь.
Поза чергою — вне очереди.
Прийшла черга кого, на що — пришла очередь чья, за  чем.
[Своєю чергою — в свою очередь, своим чередом].
У свою чергу — своим чередом.
Черга ще не впала — очередь еще не подошла.

КОХАННЯ, РОДИННЕ ЖИТТЯ — любовь, семейная жизнь

Барвінок рвати — часто ходить на любовное свидание.
Бути в поважному стані — быть беременной.
Бути до любові — вызвать любовь, нравиться.
Бути єдин дух з ким — жити душа в душу с кем-либо.
Бути, стати у вазі, бути при надії — быть, сделаться беременной.
Важка жінка, вагітна — беременная.
Взяти за жінку — жениться, взять в жёны.
Відбився від хати — не держится дома.
Він це вподобав — это ему поправилось.
Вінка, віночка загубити — потерять девственность.
Віночка доносити — сохранить девственность.
Вона йому впала в око — он ее заметил, обратил внимание.
Дати гарбуза — отказать сватающемуся. Девушка при отказе вручает сватающемуся тыкву. Тыква — гарбуз.
Дати розпусту — распустить, избаловать.
Держатися хати — быть, просиживать дома.
Дівування здавати — покидать девичество.
До вподоби бути, припадати, уподобатися — понравиться. З уподобою — с удовольствием.
До любості бути кому — нравиться кому.
Додержувати вірності — оставаться верным.
Дух за ким ронить — быть без души от кого, души не чаять в ком.
Єднати дочку за кого — уговариваться о выдаче дочери замуж за кого.
Жити, як риба з водою — согласно жить. То же: жити в один сніп.
Закон прийняти, у закон вступити — вступать в брак.
Залицятися до кого — ухаживать за кем.
Запасти в душу, в око, в серце — произвести впечатление, понравиться.
Звести дівчину — обольстить и бросить девушку.
Зладилось на що — наладилось что. Заладилося на весілля — наладилось к свадьбе.
Калину ламати — потерять девственность (в народных песнях).
Любість — любовь. По любості — по любви.
Мати добрість — быть добрим.
На віру жити — сожительствовать.
На днях ходити — быть на последних днях беременности.
На зальоти — на любовное свидание.
На рушнику стати — венчаться. Венчающиеся, по народной традиции, стоят на расшитом полотенце — рушнике.
Ночувати в барвінку — переночевать с милым.
Одружитися з ким; взяти шлюб з ким — жениться на ком.
Одружитися, побратися з ким; шлюб узяти — вступить в брак.
Під корито підвернути стару — выйти замуж раньше старшей сестры.
Подоба — образ или наружность. До вподоби — нравиться. У подобі стати — понравиться.
Подружжя — супруги.
Покрити дівчину — обольстить девушку.
Привернути до себе кого — расположить в свою сторону кого.
Пристає, пристане, пристало серце до кого — полюбить кого.
Розчесати дівчині косу — лишить девушку невинности.
Рушники подавати — перевязать специальными полотенцами сватов.
Скакати в гречку — нарушать супружескую верность.
Смалити литки (халяви) до дівчини — ухаживать за девушкой.
Сягнути — достичь, достать, хватить, стать.
Сягнути на чужу грядку — сойтись с чужой женой.
Топтати стежку до кого — часто ходить, ухаживать за кем.
У добрості жити з ким — быть в хороших отношениях.
Уподобати кого — полюбить кого.
Учащати до кого — бывать у кого.
Хороша молода — новобрачная, сохранившая до замужества девственность.
Хто до сподоби кому — кто нравится кому.

ПРАЦЯ — труд (робота, справа, заробіток, порання, господарські справи — работа, дело, заработок, уборка, хозяйственные дела)

Ані способу — нет [никакой] возможности.
Брати мірку — снимать мерку.
Брати, взяти участь — принимать, принять участие.
Бути на скінчу — приходить к концу.
Вагою дати — отпустить на вес.
Важкою вагою — с великим трудом.
Вживати, вжити всіх заходів (не засобів) — принимать, принять меры.
Вжити всіх своїх сил — употребить все свои силы.
Вжити на іншу потребу — употребить для другой цели.
Взяти в оберемок — взять в охапку.
Взяти до направи — взять в починку.
Взятися на [всі] способи — употребить все старания.
Витерти сірника — зажечь спичку.
Відрядити кого — отправить в командировку [откомандировать] кого.
Впорожні — порожняком, без груза, с пустыми руками.
Вправна рука — опытная рука.
Глевкий хліб — клейкий [вязкий], недопеченный хлеб.
Гріти самовар(а) — [разжигать самовар], заваривать чай.
Дати навід — преподать руководящие указания.
Дати раду чому — справиться с чем.
Двома, трьома нападами — в два, три приёма.
Держати землю — арендовать землю.
Діла не скільки! — немного дела.
Діла — не обкидаєш — столько дела, что не успеешь сделать сам.
До ноги чоботи шити — шить сапоги на каждую ногу на особой колодке.
До розгляду і зробу виконання — к рассмотрению и исполнению.
До справи, до роботи, до праці ставати — заниматься делом.
До схову віддав речі — на хранение сдал вещи.
Довести до зробу — исполнить.
Довести до пуття — сделать, доделать как следует.
Довід брати — наводить справки.
Довід дати чому — управиться, сладить с чем.
Докласти праці, рук — приложить труд, старание.
Доцільний вжиток — целесообразное употребление.
Жодною мірою не можна зробити — никак нельзя этого сделать.
З неволі робити — поневоле работать.
З розумом провадити справу — умно вести дело.
За добрим способом — при хороших средствах.
Забілювати борщ — заправлять борщ сметаиой.
Завідувач чого — заведующий чем.
Заводити в палітурки — переплетать [книгу].
Заводити під скло — вставлять в рамку [под] стекло [картину].
Заіграшки робити що — с легкостью делать что.
Запалити в грубі, в печі — затопить печь.
Заробити під хурою — заработать, перевозя кладь.
Збиране молоко — снятое молоко.
Здати справу — дать отчет [осознать].
Землю робити, управляти — обрабатывать землю.
Зложити з посади — снять, отставить от должности.
Зректися посади — оставить должность.
Зробив з леміша швайку — испортил дело. Ещё: гора родила мышь.
Каблучка коло воріт — кольцо в воротах.
Кинути під лаву — пренебречь, забросить.
Кипіти в ключ — кипеть ключом.
Класти межу — проводить межу.
Коли не спосіб — если нет средств, нет возможности.
Коли спосіб, коли змога — если возможно.
Комин іскрить — искры вылетают через трубу.
Кохатися в чому — с любовью заниматься чем.
Крутиться, як муха в окропі — завален хлопотами, без отдыха в работе.
Лівий бік — изнанка полотна, сукна.
Машина до шиття — швейная машина.
Мене того не вчено; я в тім не битий —я этому неучен.
Молоко з-під корови — парное молоко.
На добре уживати — с пользой употреблять.
На пожиток собі обернути — обратить в свою пользу.
На хребет (хребта) заробити що — заработать себе на одежду.
Наважувати — взвешивать.
Наважувати, наважити руку — набивать, набить руку; приучаться.
Накручувати годинника, дзиґаря, грамофона — заводить карманные часы, стенные часы, граммофон.
Наламати руку — навострить руку.
Не бере робота — не работается.
Не вилазити з чого — не выходить из чего, постоянно в чём.
Не знаю у який хліб кинутися — не знаю, чем заняться.
Непитний — негодный для питья.
Ніколи кому; нема часу кому — некогда кому.
Обладувати землею — владеть землей.
Огребом брати — загребать, обеими руками брать.
Переднити що — переменить дно в чём-либо.
Підкладати руку кому, під кого — помогать кому с усердием.
Підсипати квочку — подкладывать яйца под наседку.
Покладаючи роботи — не спеша и с толком делать.
Попоноситися з чим — поносить что долго.
Походити, дійти кінця — оканчивать, окончить.
Правий бік полотна, сукна — лицевая сторона полотна, сукна.
Прибирати спосіб — изыскивать средства.
Прийнятися за роботу — приняться за исполнение работы.
Прийшов у пильній справі — пришел по [срочному] экстренному делу.
Пробу знімати (на пробу), добрати справу — находить средства.
Пряжене молоко — топлёное молоко.
Робити, чинити з чийогось наказу — делать по чьему приказу.
Робить, і втоми нема — неутомимо работает.
Робиться, як море горить — плохо, вяло идет работа.
Розбиратися у дрібницях — входить в подробности.
Розтягти чоботи — разбить сапоги.
Рук доложити (докласти) до чого — поработать над чем.
Рука, не рука кому — удобно, неудобно кому.
Руки прикладати — усердно работать.
Своїм Богом робити — делать по-своему.
Скинути з посади, з уряду — отрешить от должности.
Сположити на думку кого — возложить на кого, поручить кому.
Становити грубу [піч] — класть печь.
Стати на попасі — остановиться, чтобы покормить.
Стати на посаду, прийняти посаду — вступить в должность.
Стати під хуру — подрядиться везти кладь.
Твоя руч — тебе на руку.
Трусити сажу, трусити комин — чистить дымовую трубу.
У пробу сіяти — редко сеять.
У свид косити, на свид косити — недозрелым косить.
У строках стати — наняться на неизвестный срок.
У цій справі — по этому делу.
Угаювати, угаювати діла — упустить, не сделать дело. Угаюватися — задерживаться.
Удатися до іншого способу — прибегнуть к иным мерам.
Уживаний, заживаний — бывший в употреблении.
Уживати якого способу — употреблять какое-либо средство.
Ужитковий — готовый к употреблению.
Упереміть зв’язати — завязать узлом.
Упоратися з чим — окончить что. Упоралися з сіянкою — окончили сев.
Упорядкувати, зробити лад — привести в порядок.
Урудуватися в чужу землю — припахать чужой земли.
Утяв, аж пальці знати — плохо сделал.
Хліб на пні — хлеб на корню.
Хто спроможний що зробити — кто имеет возможность что сделать. Хіба я спроможна що справити — разве я имею возможность что сделать.
Хутрувати, вихутрувати — подбить мехом.
Шити на зріст — шить на вырост.
Шити на машину — шить на машине.
Шити на овес — шить крупными стёжками.        
Шпака вбити — дать промах.
Що вже я не робив, нічого не допомогло — что я ни делал, все напрасно.
Як спроможність — как позволяют [позволят] средства.

ТОРГІВЛЯ — торговля

Брати гроші на упад — брать деньги под залог, который за неуплату остается у кредитора.
Брати на зелений овес — брать в долг в счет сомнительних будущих благ. Ещё: на вовчу шкуру.
Брязнути капшуком — раскошелиться.
В гроші йти — подниматься в цене.
Взяти в заставу — взять под залог.
Відносна залеглість — недоимные проценты.
Готові гроші, готівка, готовик — наличный капитал.
Гроші губити — терять цену.
Дати на віру — дать на слово.
Держати гроші — иметь чьи деньги на проценты.
Дурні гроші, лежані гроші —лишние деньги; деньги, которые достались без труда.
З грошей виходити — падать в цене.
За спасибі, за так грошей, дурно, даремно — даром, безвозмездно.
Збитися на що — собрать деньги на что.
І ціни не складе — очень дорожится.
Істинні гроші — основной капитал, деньги без процентов.
Купити з оказії — купить по случаю.
На виплат — в рассрочку.
На здобуток — для сбыта.
На карб узяти — поставить в счет. Карб — нарезка, зарубка. В казачьих полках в Украине казаков считали на сотни по числу «карбів» — нарезок.
На продаж — в продажу.
На роздріб — в розницу.
Набір, у позику брати, боргувати — в долг давать.
Набратися по шию — залезать в долги.
Облічитися з ким — свести счёты с кем.
Погодитися в ціні — сойтись в цене.
Подробицею — по мелочам.
Поставна ціна — узаконенная, установленная такса, цена.
Правити як на (за) батька — очень дорого.
Правити, доправити борг — взыскивать долг.
Продавати на гурт — продавать оптом.
Процінувати — ошибиться в цене.
Ратами виплачувати — оплачивать по частям. Рата, рати — срок платежа; часть платы, приходящаяся на данный срок. На рати — на выплаты [врассрочку].
Руки погріти чим — нажиться на чём.
Справляти недоплатки — взыскивать недоимки.
Справляти, справляти гроші — взыскивать, взыскать, получить деньги.
Спустити в ціні — назначить цену.
У ярмарку — на ярмарке.
Укласти ціну, нарядити ціни — назначить цену.
Уступний лист — переуступочная записка.
Що дали? — Сколько дали?
Що за його? — Почём?
Що правиш, що правите? — Сколько просишь, просите? (при покупке).

МАТЕРІАЛЬНЕ СТАНОВИЩЕ — материальное положение

Витратитися з грошей — издержаться до копейки.
Голий, як турецький святий; голий, як бубон — гол, как сокол.
Голодні злидні годувати — находиться в бедности.
Грошей до смутку — денег куры не клюют.
Дідька мати — не иметь ничего.
Доводити до страти, до збитку — привести к убыткам.
Жити чужим коштом — жить за чужой счет.
За добрим способом — при хороших обстоятельствах.
Забракло грошей — не стало денег.
Звести з хазяйства — сделать бедным.
Злидні осіли кого — бедность одолела кого.
Копійка волочиться в кого — деньги водятся у кого.
На біду зійти — обеднеть.
Настановити на хліб — дать кусок хлеба, то есть обеспечить материально.
Не забуває чого — всегда есть; всегда находится; имеется что.
Ні за що зачепити — не с чего начать, нет средств  для начала дела.
Паном діло жити — жить по-барски.
Підмогатися — поправить состояиие, собраться со средствами.
Помазатися панами — жить на барский лад.
Розкошів зажити — пожить в роскоши, в богатстве.
Руб’ям трясти, дрантям трусити — ходить в лохмотьях.
У достатку жити — деньги иметь, жить в достатке.
У кишені гуде — в кармане пусто.
Хазяйства зсадити —розориться.
Хліба глядіти — искать пропитание.

Фах і фахові стосунки — профессия и профессиональные отношения

Без ліку, міри — бесчисленное множество.
Бути під рахунком — быть сосчитанным.
Внівець повернути — обратить в ничто.
Всі чисто, геть усі, всі до душі — все до одного.
Гамузом — сразу, всё вместе, сполна.
До крихти — до крошки, всё решительно.
До ноги — всех решительно, решительно всё.
До решти — вконец, совершенно.
До цяти, до цятки — до малейших подробностей. Цята — точка, пятнышко.
До шнирини — до нитки.
До шниру, до ощадку — дотла, до конца.
Доводити до краю, сягати краю — оканчивать, приходить к концу.
З гаком — с лишком, с излишком.
З комареву ніжечку, на макове зерня — немножечко, с гулькин нос.
З наспою — с верхом.
Здобіль — в изобилии.
І на позір нема — совсем нет.
Ліком зостатися — остаться в таком количестве, что можно счесть.

ЛІЧБА, КІЛЬКІСТЬ, МІРА — счёт, количество, мера

Гурт на гурт — [немного] всего-навсего.
На друзки (дріб’язки) побити — побить на мелкие части.
На мак розбити, розрубати — разбить вдребезги, изрубить на мелкие кусочки.
На позір дати — обратить внимание. Буквально: на взгляд дать.
На попіл побити — разбить на мельчайшие части.
Над міру — чрезмерно.
Не лічбою — без счёта.
Нема й заводу — не было никогда, не было заведено.
Нема ні духу, нема й надзору — нет и признака.
Ні ґнота нема — нет ничего.
Ні живої душі —решительно никого.
Під ліком — наперечет.
Потрощити на гамуз —разбить вдребезги. Гамуз — мякоть, мезга.
Складати, скласти рахубу — считать, посчитать.
Рахуби не дам — не могу счесть, ничего не могу поделать.
Та не число — это не в счёт.
У порядок, у ряд — по порядку.
Утридцятеро — в тридцать раз.
Упень — дочиста.
Ущерть — вровень с краями.
Чортів тиск — очень много, пропасть.
Що найбільше — самое большое.

НАУКА, ВЧЕННЯ — наука, учение

Віддавати в науку — отдать на выучку.
Довести розуму — воспитать, вскормить.
На добре навчити, до пуття приводити, на розум наставляти — наставлять на путь истины (истинный).
На добро вчити — учить добру.
На розум навести — научить.
Наглядати кого, що — надзирать за кем, чем.
Писати з голосу — писать под диктовку.
Складати, скласти іспити — сдавать, сдать, выдержать экзамены.

ВІЙСЬКОВА СПРАВА — военное дело

Вдарила гармата — выстрелила пушка.
Дати відкоша — прогнать, отразить атаку.
До ноги вирізати, знищити — истребить до последнего человека.
З його наказу — по его приказу.
За твоєю, його головою — под твоим, его предводительством, началом.
Забирати в неволю — брать в плен.
Зажити собі вічної слави — покрыть себя неувядаемой славой.
Запрягти в ярмо, повернути в неволю — наложить иго, обратить в рабство.
Затягли затяг — навербовали отряд, шайку. Затяг — навербованный отряд.
Зачатувати — поставить где-либо караулы.
Зривати, зірвати бунт — поднять бунт, возмущение.
Іти до бою — идти в бой.
Йти лавою — идти рядами, идти сплошной массой.
Лежати в обозі — стоять в лагере.
Мобілізація на кого — мобилизация на кого, чего.
На перемоги йти з ким — вступить в состязание, в борьбу с кем.
На поталу дати, подати, податися — в добычу, в жертву отдать; быть отданным.
На опір стати — оказать сопротивление.
Охотне військо — волонтёры, добровольцы.
Охочекомонне військо — вольная кавалерия.
Перед вести, водити — предводительствовать, быть впереди, во главе.
Під кормигу підгорнути — подчинить под власть.
Підвертати під себе, собі під спід — подчинять, покорять, порабощать.
Припин дати кому — усмирить кого. Припин — остановка, задержание.
Пробоєм іти — идти напролом.
Руч-об-руч — рука об руку.
Рушниця низить — ружьё берет ниже цели.
Ряд у ряд ставати — становиться ровными рядами.
Ставати до оборони — подниматься на защиту.
Ставати лавою — строиться, выстраиваться в ряд.
Стати до бою — вступить в битву.
Стати наметом — разбить шатры, палатки.
Стояти на чатах, на вахті — стоять на часах. Чата, чати — отряд солдат, предназначенный для стражи, караула, дозора.
Страж держати, варти додержуватися — сторожить, быть на часах.
Ступінь у ступінь — шаг в шаг, в ногу.
Сурмова сопілка, сурма — боевая труба.
Точити війну — вести войну.
У полон (до полону) заняти — взять в плен, захватить в неволю.
Ущент, дощенту рубати — рубить до корня, до последнего.
Ударити в гармати — выстрелить из пушек.

ПРАВО, СУДОВА СПРАВА, КАРА — право, судебные дела, наказание

Брати контракт — заключить контракт.
Бути за руками — быть под присмотром.
Взяти до арешту — посадить под арест.
Взяти на допит — подвергнуть допросу.
Вивести справу — добиться своего.
Виводити на світ — обнаруживать, раскрывать, выводить на чистую воду.
Віддавати на суд — подвергать суду.
Віддати на муки — предать пытке.
Відчіпного дати — дать отступного.
Вірний лист — доверенность.
Вступне — взнос при вступлении в какое-нибудь организованное общество.
Говорити за ким — говорить в защиту кого.
Дати кари — наказывать.
Дати на вид — навести на путь, научить.
Дати стежку в чому — дать направление чему, научить кого что делать, указывать направление.
До права тягати — призывать к суду.
Добитися слова — узнать решение.
Достоювати право — защищать право.
З направи — по наущению.
З чиєї вини — по чьей вине.
За свідка бути, стояти — быть свидетелем.
Забити в кайдани, в колодку, у диби, в скрипицю; заклинцювати в кайдани — заковать в кандалы, в оковы.
Застерегти собі право — оставить за собой право.
Засудити на смерть — приговорить к смерти.
Звести віч-на-віч — дать очную ставку.
Згодити кого — пригласить, нанять кого.
Зламати, зірвати умову — нарушить договор.
Ламати право, присягу, віру, слово — нарушать закон, присягу, веру, слово.
Мати право до чого — иметь право на что.
На гарячому (вчинку) застукати, піймати — взять на месте преступления.
На горло карати — предавать смертной казни.
На заслання спровадити — ссылать, отправлять в ссылку.
Надати силу, право кому — облачить властью кого.
Належний до кого — принадлежит кому.
Належний кому — следуемый, должный.
Наочний свідок — очевидец, свидетель.
Озиватися, озватися до кого — высказаться за кого, в пользу кого.
Пеню винести на кого — обвинять напрасно.
Підвести під кару — подвергнуть наказанию.
Повернути справу — дать другой оборот делу.
Подумати про кого — заподозрить кого.
Позивати — привлекать к судебной ответственности, предъявлять иск.
Позиватися з ним — судиться, предъявлять иск ему.
Позов дати — возбудить процесс.
Позов заложити — иск предъявить.
Посвідчити руку, підпис — засвидетельствовать подпись.
Правити своє — стоять на своем.
Придира — привязчивый человек.
Призру на кого мати — подозревать кого.
Примовити кого — уговорить кого, договориться с кем. Ми Івана собі примовили, щоб разом возити сіно —мы уговорили Ивана, чтобы вместе возить сено.
Пристати на смерть, у спілку — вступить в союз, вступить в долю.
Спілкуватися з ким — быть в компании.
Ставити на очі, на віч; зводити на очі, на вічі — давать очную ставку.
Тримати спілку — вести компанию.
Тягти за кого руку, тягти за кого — держать за чью руку, сторону.
У висидинці бути — сидеть под арестом.
Уложити умову — заключить договор.
Учинити згоду, поєднатися — войти в соглашение.

Різні розмовні звороти — разные разговорные обороты

А в тім — а впрочем.
А коли й так буває — а иногда и так бывает.
А коли то, а іноді, а як коли то, а деколи — а иногда.
А саме — а именно.
А чому не так — а почему не так.
Аби день до вечора — лишь бы день прошёл.
Абияк — как попало.
Аж гульк, аж ось! Коли це раптом — как вдруг.
Ані слова, ані пари з уст — и не заикнуться.
Багато важить — много значит.
Багато де в чому я не згоджуюся з вами — во многим я не согласен с вами.
Без найменшого відкладу — без малейшего отлагательства.
Безперечно, беззаперечно — бесспорно.
Берега дати, дістати край (краю) — положить предел, конец.
Більш-менш — более или менее.
Бодай не казати — лучше бы не говорить.
Бувай здоров, прощавай, прощай, бувайте здорові, прощавайте — прощайте.
Будь ласка, будьте ласкаві, якщо ласка, коли ваша ласка — будь добр, будьте так добры, будьте так любезны, пожалуйста.
Будьте вибачні — извините, простите.
Було та загуло, було та за водою пішло — было да сплыло.
В гіршім разі — на худой конец.
В знадобі бути — быть нужным.
В пересторогу — для предостережения.
В чиє ім’я — от чьего имени, на чьё имя.
Вважаючи на те, що.., з огляду (з уваги) на те, що.., маючи на увазі те, що.., супроти того, що... — ввиду того, что.., принимая во внимание, что..;
имея в виду, что...
Взагалі, зокрема — вообще, в частности.
Взором — по образцу.
Вибачайте на цім слові — извините за выражение.
Випадає оказія — представляется случай.
Від краю до краю — из конца в конец.
Відома одібрати —узнать, до сведения дойти.
Візьме багато часу — потребует много времени.
Воно все на одне вийде — одно и то же будет.
Востаннє — в последний раз.
Готовий до послуг — готов к услугам.
Далеко краще, гірше — гораздо лучше, хуже.
Далеко, багато — гораздо.
Дарма, що.., даром, що... — несмотря на то, что...
Дати, надати увагу — оказать внимание, уважение.
Де б я пішов — куда бы мне пойти [куда деваться].
Де вже! — ну, где там!
Де ж пак, ще б пак — ещё бы.
Дедалі, куди далі — чем далее.
Для годиться — для приличия.
Для звичайності — из вежливости.
До (для) відома — к сведению.
До зробу — к исполнению.
До купи, до місця — в одно место.
До міри — в меру.
До нас дійшлося — нам стало известно.
До пари — под пару.
До речі — к слову.
До скрути треба — крайне необходимо.
До чого йдеться — к чему клонится.
Доброго здоров’я зичити — желать здравствовать.
Досхочу — сколько угодно.
Друге, по-друге — во-вторых.
Дяку відда[ва]ти — приносить благодарность.
Дякувати кому — благодарить кого.
Жалю на кисіль — пустяки, не стоило жалеть.
З багатьох причин — по многим причинам.
З власного досвіду — по собственному опыту.
З власної ініціативи — по собственной инициативе.
З доброго дива, ні сіло ні впало, без ніякої причини — без всякого повода, без всяких оснований, без всякой причины.
З доручення, за дорученням — по поручению.
З ласки — по милости.
З наказу кого — по чьему приказанию.
З огляду на що — смотря почему.
З погляду — с точки зрения.
З погляду чого, супроти чого — в отношении чего.
З поспіху — второпях.
З походження, за походженням, з роду, родом — по происхождению.
З примусу, з принуди — по принуждению.
З того ж самого — по той же причине.
З уповноваження — по уполномочию.
З цього випливає, виходить — из этого следует.
З цього приводу — по этому поводу.
З чого — отчего, по какой причине, по какому поводу.
За вашим довідом, за вашим свідом — с вашего позволения.
За водою піти — исчезнуть, пропасть.
За впливом чиїм — по влиянию кого.
За один присідок, за одним засідом, за одним заходом, за одним разом — в один присест.
За поміччю — с помощью, при помощи.
За чиїм приводом [проводом] — под чьим руководством, наблюдением.
За чиїм прикладом — по чьему примеру.
Загальними рисами — в общих чертах.
Зайшла потреба — явилась необходимость.
Засмутити тишу — нарушить тишину.
Зауважу до цього — замечу при этом.
Звідки вам прийшло — с чего вы взяли.
Зволяйтесь, призволяйтесь — кушайте, пожалуйста.
Згідно з чим — согласно чего, чему.
Здаюся на вашу волю, на вашу ласку — предоставляю на ваше усмотрение.
Здебільшого, здебільша, побільше — большей частью.
Здоров був, здоров — здравствуй. Здорові були — здравствуйте.
Здорові пийте — пейте на здоровье.
Знати пана по халявах — видать птицу по полёту.
Зневагу дати — оказать неуважение.
Зневіритися у чому — потерять доверие к чему.
Зрештою, [врешті-решт], кінець кінцем — в конце концов.
Зробіть ласку — сделайте одолжение, милость.
Зроду-віку не... — отродясь не...
І він у ту гущу (до тієї гущі) — и он туда вмешался.
І гич не до речі — ни складу, ни ладу.
І на очі мені не повертайся, щоб і духу твого в мене не було — чтобы и духа твоего у меня не было.
І не очуняєшся, і не схаменешся — не успеешь и оглянуться.
І поготів — [и подавно], и тем более.
Кожен знає — каждому известно.
Ловити вітра — преследовать что-либо недостигаемое, несбыточное.
Маючи звичай — соблюдая привычки.
Мене це не обходить — меня это не касается.
Мило вітати — любезно принимать.
Мовляв, так би мовити, сказати б — так сказать.
Мокрий дощу не боїться — голому разбой не страшен.
Мудрий по шкоді — задним умом крепок.
На взір — с виду, по внешнему виду, по наружности.
На взірець, на штиб, на кшталт — по образцу.
На все око — во все глаза.
На всі заставки — во всю ивановскую.
На всіх не вистачить — всех не удовлетворишь.
На всю губу — вполне, вовсю.
На добраніч давати — желать спокойной ночи.
На добрий день давати — желать доброго утра.
На добрості — добром.
На жаль, на превеликий жаль — к сожалению, к крайнему сожалению.
На моє вийшло — по-моему вышло.
На мою адресу — по моему адресу.
На погляд добрий — на взгляд хороший.
На пожиток — в пользу, на пользу.
На превелике диво — к величайшему удивлению.
На прізвище — по фамилии.
На свою мірку — на свой аршин мерять.
На скору, швидку руч, нашвидку, швидкома, хапком, прихапцем, на швидку руку, абияк — наскоро, на скорую руку.
На сход, на вид — на взгляд.
На такий зразок — по такому образцу.
На усіх усюдах — везде, со всех сторон.
На чию руч — на чью пользу.
На чолі з ким — во главе с кем.
На шкоду — во вред.
На щастя — к счастью.
На щастя, наосліп, навмання — на удачу.
На якій підставі — на каком основании.
Надавати великої ваги — придавать большое значение.
Найшвидче, якомога швидче — как можно скорее.
Накрився, мов лисиця хвостом — неудачно скрыл свой проступок.
Не вам кажучи — извините за выражение.
Не дам собі ради — не знаю, что делать; теряю голову.
Не до ладу, не к прикладу — ни к селу, ни к городу.
Не до тебе пилося — не к тебе обращались, не о тебе речь.
Не до тебе річ — не с тобой говорят.
Не за зле майте, не положіть гніва — не во гнев будь сказано.
Не зважаючи на те, що... — невзирая на то, что...
Не знати що — неизвестно что.
Не клопочи мені голови — не приставай ко мне.
Не клопочіться — не утруждайте себя, не беспокойтесь.
Не мішайтеся між чужим лихом — не вмешивайтесь не в своё дело.
Не нашої сотні — не нашего поля ягода.
Не плещи дурниць — не говори глупостей.
Не треба перебирати міри — надо и меру знать.
Не у гнів твоїй жінці — не во гнев твоей жене.
Нема відома — нет сведений, неизвестно.
Нема краще, як; нема як — то ли дело.
Нема ради — нет помощи, веры.
Непереливки — не шутки [не пустяки].
Неподобна річ — неприличие.
Нехай ваше зверху буде — пусть будет по-вашему.
Ні з чого — не от того; ни с того ни с сего.
Нічичирк — ни гу-гу, и не шелохнуться.
Нівроку, коли б не зурочити — не сглазить бы.
Ніхто тебе за язик не тяг — никто тебя не принуждал говорить.
Око в око — точь-в-точь.
От і по грошах, і по дощеві — вот уже нет ни денег, ни дождя.
Ото диво — вот удивительно.
Ото тільки й мого — вот это только и моё.
Пекуча справа — неотложное дело, срочный вопрос.
Передати куті меду — переборщить.
Передати мірку (міри), переборщити — перейти границу.
Перейти через край — выйти из пределов.
Перепросити — попросить извинения.
Перше, по-перше — во-первых.
Пити до кого — пить за чьё здоровье.
Під замком тримати — держать под замком.
Під усіма поглядами — во всех отношениях.
Пішла поголоска — прошёл слух.
По знаку мені — знакомый мне.
По нім усього надійся — от него всего можно ожидать.
По тім слові — на этом слове.
Подяку скласти — принести благодарность.
Помагай-бі на все добре — пожелание при прощании.
Прибирати, прибрати повної форми — принимать, принять известную форму.
Про мене — как угодно.
Про свято — для праздника.
Просимо до господи — приглашение зайти в дом.
Проти, супроти кого, чого — в сравнении с кем, с чем.
Протягом, через… — в продолжение... [в течение...]
Прохати на виступці — просить выйти вон.
Рахуби не доберу, що воно за знак — недоумеваю, не понимаю, что бы это значило.
Річ на двічі — двусмысленность.
Роби, як собі (як сам) знаєш — делай, как хочешь.
Руба ставити питання — вопрос поставить ребром.
Саме до речі — как раз кстати.
Своїм звичаєм — по обыкновению.
Сміх, та й годі — просто умора.
Споживайте здорові — кушайте на здоровье.
Сталася несподіванка — произошло неожиданное событие.
Стати на пригоді — пригодиться.
Та ну-бо кажіть! — да говорите же!
Таке, що й купи не тримається — что-то несообразное.
Тихо, як у вусі — полная тишина.
То що? — так что же?
Тобто, цебто — то есть.
Тож-бо і є — в том и дело.
Тощо — и так далее, и тому подобное.
Трохи не, мало не — чуть не.
У ліву руч, ліворуч — влево.
У помилку, за обмилки, помилково — по ошибке.
У праву руч, праворуч — вправо.
Удавати, робити вигляд, ніби... — делать вид, что будто...
Уперехрест — крест-накрест.
Хмарою йде — тучей идет.
Ходити на ралець — идти поздравлять с подарком. Ралець — подарок.
Хоч де — где бы ни.
Хоч куди — куда угодно.
Хоч раз та гаразд — хоть редко да метко.
Хоч хто — кто бы ни.
Хоч що — что бы ни. Хоч що буде, не оглядайся — что бы ни было, не оглядывайся.
Хоч який — какой угодно.
Це інша річ — это другое дело.
Цьому жодної віри не можна йняти — это не заслуживает никакого доверия.
Ця річ пропаща — это дело потерянное.
Час додому — пора гостям по домам.
Часто й густо — очень часто.
Чи так, чи не так — так или иначе.
Чутка, поголоска йде — носятся, ходят слухи.
Шанувавши слухи ваші — с позволения сказать, извините за выражение.
Шкода, дарма заходу, жаль праці — выполнен напрасный труд.
Шукай вітру в полі — напрасно искать, не найдешь.
Що ... то — чем ... тем.
Що воно за знак — что бы это значило.
Що й казати — нечего и говорить.
Щонайдужче, якнайдужче — как можно сильнее.
Що тобі з того — какая тебе в том польза.
Що тобі таке? — что с тобой?
Щодо — что касается.
Щодо мене, як на мене — что до меня касается.
Я чи то пак — или, то бишь.
Як бува — в случае если.
Як вода змила — исчез без следа, исчез, как в воду канул.
Як дугою по воді — как горохом об стенку.
Як кажете? — что вы говорите?
Як лизень злизав — как корова языком слизала. Лизень — бычий язык.
Як на ім’я — как по имени.
Як на те — как нарочно.
Як перемитий — один к одному, один лучше другого.
Як плав пливе — валом валит. Плав — всякие предметы, плывущие по реке сплошным слоем.
Як сіль на очі — как бельмо в глазу.
Як у прірву, до прірви — как в бездонную бочку.
Яка з того користь, який з того пожиток — что в этом проку.
Якби знаття — кабы знать да ведать.
Якось-то буде — как-нибудь будет.

журнал "Вітчизна" №9-10, 2009 р.

Юрій Завгородній ВІДНАЙДЕНИЙ СКАРБ УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ Один з невідомих словників