Видання Історичного клубу "Холодний Яр"
Роман Коваль
Багряні жнива Української революції
100 історій і біографій учасників
Визвольних змагань
Про
автора
Роман Коваль народився 10 квітня 1959 р. в
м. Горлівці Донецької області в родині вчителів – Надії Василівни
Курило та Миколи Федотовича Коваля. Українець. Освіта вища медична
(Київський медичний інститут, лікувальний факультет, 1982).
Працював лікарем-інтерном 7-ї клінічної лікарні м. Києва, терапевтом
10-ї клінічної лікарні м. Києва, терапевтом, старшим терапевтом
та завідуючим поліклінічним відділенням 7-ї (4-ї) клінічної
лікарні м. Києва.
Від 1989 р. член Української гельсінкської спілки, редактор
газети “Прапор антикомунізму”, член редколегії газети “Вільне
слово”, у 1990 р. редактор газети “Визволення”, в 1991 – 1993
рр. редактор газети “Нескорена нація”, від грудня 1993 р. –
редактор газети “Незборима нація”.
У 1990 – 1991 рр. – член проводу Української республіканської
партії (секретар із питань ідеології). Від грудня 1992 р. –
заступник голови Всеукраїнського політичного об’єднання “Державна
самостійність України”, а з 1993 року – незмінний голова об’єднання.
Член Національної спілки журналістів України з 1995 року. Президент
Історичного клубу “Холодний Яр” (від січня 1997 р.). З 1998
року член Національної спілки письменників України.
Автор книг: “Гасла і дійсність” (1990), “Чи можливе українсько-російське
замирення?” (1991), “З ким і проти кого” (1993), “Про ворогів,
союзників і попутників” (1993), “Підстави націократії” (1994),
“Філософія українства” (1995), “Отамани Гайдамацького краю.
33 біографії” (1998), “Отаман святих і страшних” (2000), “Повернення
отаманів Гайдамацького краю” (2001), “Трагедія отамана Волинця”
(2002, у співавторстві з Костянтином Завальнюком), “Ренесанс
напередодні трагедії” (2003), “Нариси з історії Кубані” (2004),
“І нарекли його отаманом Орлом” (2005), “Багряні жнива Української
революції” (2005).
Упорядник, редактор та автор передмов (післямов) книг: “Невольницькі
плачі” Зеновія Красівського, “Українські герої” Анатолія Бедрія,
“Героїзм і трагедія Холодного Яру”, “Кость Блакитний, отаман
Степової дивізії”, “Записки повстанця” Марка Шляхового, “Медвин
в огні історії”, “Українська афористика”, “Рейд у вічність”,
“Самостійна Україна” Миколи Міхновського, “Над блакитним Чорним
морем” Леоніда Полтави, а також “Кубанська Україна”, “Моя боротьба
(спогади)” та “Кобзарі в моєму житті” Рената Польового; “Душею
з вами” Лідії Чучупаки, “Жага і терпіння. Зеновій Красівський
у долі українського народу” (спільно з Віктором Рогом).
Автор понад 850 статей у газетах, журналах, альманахах, історичних
календарях, енциклопедіях України та української діаспори. Автор
циклу радіопередач “Отамани Гайдамацького краю” (2000 – 2001).
Автор сценарію документального фільму “Незгасимий огонь Холодного
Яру”. Автор циклів радіопередач “Кубанська Україна” (2002 –
2004), “Історія, яка не завершується” (2004 – 2005), “За Україну,
за її волю” (2005).
Має сина Євгена (28.1.1981) та дочку Олесю (10.7.1986).
Світлина Володимира Савченка
до змісту книги Роман
Коваль Багряні жнива Української революції