Господар і Віл

Один Господар був
свободі друг великий.
І зняти він хотів
з Вола ярмо навіки.

Але на той замір
так Віл йому сказав:
“Відколи я живу,
а те ярмо тягав,

І батько мій носив
і всі діди носили;
Спасибі Богові
наш рід не збувся сили.

За ласку дякую:
не був би я Волом,
Якби я не схотів
зостатись під ярмом”.

І люди є такі —
дурні та ще й уперті:
Родилися в ярмі,
в ярмі хотять і вмерти.

П’єр ЛАШАМБОДІ

До розділу "Вільна Трибуна"