#3 за 18.01.2008
ГЕББЕЛЬСЯТИНА В СЕВАСТОПОЛІ

ГЕББЕЛЬСЯТИНА В СЕВАСТОПОЛІ, або НАВІЩО В СТОЛИЦІ УКРАЇНИ ПІДТРИМУЮТЬ СЕПАРАТИСТІВ?

Нещодавно голова міської ради Севастополя із радістю доповідав про те, що у бюджеті України затверджені витрати на святкування 225-річного ювілею міста у розмірі 20 мільйонів гривень. Маневри міськдержадміністрації можуть призвести до відкушування від державного пирога від 150 до 300 мільйонів. Сотні і десятки мільйонів призвели до того, що бюджет міста перетнув знакову межу в один мільярд.
Одночасно із цим в місті вже котрий рік триває організована і координована антиукраїнська і антидержавна інформаційна війна. Державне телебачення, дротове радіо, комерційні канали, газети щодня обливають брудом українську мову, історію, культуру та саму державу. Президента на мітингу називають "фашистом" - і ніхто не несе ніякої відповідальності. Днями з екрана СДТРК так само вільно такий собі колишній військовий ЧФ Володін для десятків тисяч глядачів назвав режим в Україні "коричневим". Чи помітив це хтось із тих, хто мусив би контролювати і аналізувати дії місцевих сепаратистів?

Десятки тисяч мешканців зараз знову зомбуються на високофаховому підсвідомому рівні тепер вже в розцяцькованій обгортці майбутнього ювілею. Влада так організувала регулярну "відмивку" зловісного образу цариці Катерини ІІ, що ще трохи - і за пам’ятниками їй в Одесі та проектах спаплюжити ауру Севастополя і Сімферополя її може визнати святою якась закордонна церква. Після цього невтручання київської влади можна чекати на вшанування Сталіна, про що вже проговорено для перевірки реакції громадськості.
Біг-борди міста - це окрема тема діяльності послідовників Геббельса...
Реклама на одному такому біг-борді (а їх десятки!) коштує від 300 до 1300 доларів США. І тепер уявіть, скільки грошей витрачається на протистояння з Києвом лише в цьому виді антидержавної діяльності.
Репродукція полотна радянського живописця Олександра Дейнеки, створеного в 1942 році, використовується нечистоплотними московськими політтехнологами і створює образ гнаних севастопольців у незалежній Україні, яких закликають на чергову оборону міста.

Психофізіологічне сприйняття плаката - це елементарна ланка: війна - захисники міста - фашисти, яка обов’язково породжує почуття ненависті до держави. На думку московських політтехнологів, саме українська держава винна в тому, що приймається антиконституційний закон про місто, не визнається другою державною російська мова, застосовуються тортури за користування нею, переслідують її носіїв та відправляють їх в Сибір прибирати сніг, не погоджуються українці на брехливу імперську історію. Залишається одне - брати автомат та йти в бій проти придуманого ворога. Такій маніпуляції позаздрили б і Геббельс, і Гітлер.

А уявляєте, як німкеня за походженням, яка в слові з трьох літер "ещё" робила чотири помилки і писала "исчо", агітувала сучасників за російську мову? Про історію вона справді турбувалась, переписавши її повністю в інтересах імперії. Катерининська комісія, створена Указом від 4 грудня 1783 року, разом з імператрицею, написали нову історію держави Російської, не зберігши жодного оригіналу древніх літописів! Це що стосується так званого "права на історію". Злодійкувато "відредагувавши" історію Московії, Катерина ІІ зізналася 7 серпня 1791 року, що "зіграла з татарами жарт". І "засновником Москви" став не той, хто фактично зробив це в 1272 році, хан Золотої Орди - Менгу-Тімур, а князь Юрій Долгорукий. Такої історії хочуть маніпулятори? І вимагатимуть визнання брехні на державному рівні на з’їзді в Сєвєродонецьку?
Саме Катерина ІІ запровадила остаточне рабство у своїй країні - кріпосництво. От вам і самоврядування! Може, саме такого "самоврядування", що переростає в самоправство, хотілося б нинішнім "хазяям міста"?

Аналізуючи останнє "досягнення" геббельсівської пропаганди, ми теж дійдемо висновку про логічний зв’язок "перемоги в підземно-мінній війні" із написом (як на цигарках чи алкогольних виробах) про право на історію і мову та наявність заклику до боротьби за них.
Достеменно невідомо, чи на ці біг-борди витрачають вже гроші, виділені на святкування ювілею, але факт безконтрольності з боку державних органів за політичною ситуацією в Севастополі незаперечний. Монументальна пропаганда підкріплюється десятками тисяч плакатиків та настільних календарів із цими ж розкольницько-сепаратистськими зображеннями.
І останній приклад вандалізму із каменем в центрі міста на місці майбутнього пам’ятника українським військовим морякам - це реальний наслідок створення сепаратистського духу в місті.
А обличчя натхненників цього сепаратизму, які одночасно висмоктують державні кошти відомі, - вони не злазять з екранів телевізорів.
Може, компетентним структурам варто нагадати дуже вже активним бійцям геббельсівського фронту, що ніхто не скасовував відповідні статті за розпалення міжнаціональної ворожнечі та заклики до ліквідації державного устрою?

Ігор БУЛАВА.
м. Севастополь.


"Кримська Свiтлиця" > #3 за 18.01.2008 > Тема "Резонанс"