Президенту України
Віктору Ющенку
Українська громада м. Севастополя стурбована післявиборчою
активізацією антиукраїнських сил як у Верховній Раді України,
депутати якої в надії на політичні дивіденди від виборчої кампанії
2006 року посилено лобіюють закон про особливий статус російської
мови в Україні, так і кадровими призначеннями діячів різних рівнів,
відомих своїм негативним, а подекуди й агресивним ставленням до
української мови, культури й освіти, які не мали ніякого стосунку
до перемоги Віктора Ющенка, і які хизуються своїми новими посадами.
У Криму й Севастополі панують російські мова, культура,
преса, освіта, бібліотеки, радіо і телебачення. Свої національно-культурні
потреби змогла реалізувати на півострові лише одна етнічна група
- російська. Громадянські права українців Криму, у числі яких
є право на освіту рідною мовою, брутально зневажаються.
16 квітня ц.р. на прес-конференції, яка відбулась
після установчої конференції партії "Народний союз "Наша
Україна" голова міської державної адміністрації Сергій Іванов
сказав: "Є Севастополь, є жителі Севастополя,
вони самі вирішать, досить їм українських шкіл чи ні, чи досить
ліцеїв, вищих навчальних закладів з викладанням українською мовою,
а може, англійською тощо. Тому ніщо штучно насаджуватися не буде".
Керівник новоствореного осередку В. Копанов має такі ж
протиукраїнські погляди.
Зрозуміло, що будь-який референдум з необхідності
функціонування української школи в Севастополі за такої позиції
державного чиновника, наявності агресивних проросійських партій
та рухів, могутнього інформаційного проросійського ресурсу, є
приреченим. Сподіваємось, що освітня політика повинна бути турботою
держави, а не районної чи міської влади. У наведених словах не
надається ніякого значення, у якій державі ми живемо. За таких
поглядів керманичів ми змушені будемо і далі спостерігати, як
найкращі українські діти будуть продовжувати своє навчання в Росії
і їй же присвячувати своє життя.
На початку березня, відповідаючи на запитання журналістки
місцевого телебачення Сергій Іванов публічно повідомив:
"Честно говоря, меня всегда угнетало
то обстоятельство в Украине, что была принята Конституция, где
единственным государственным языком был принят украинский. <...>
Полная украинизация. Вы знаете, что искусственно создавались украинские
школы. Искусственно переписывалась история. Искусственно получали
льготы украинские выдавныцтва и не имели таких льгот другие. Поэтому
я всегда чувствовал неравновесие в этих вопросах..."
Наслідки "українізації" ми можемо спостерігати,
зокрема, в Севастополі, де вимкнули єдину українськомовну FM-радіостанцію
ТРК "Бриз" ВМС ЗС України, чи Сімферополі, де знищується
єдина українськомовна газета "Кримська світлиця", а
близько тисячі найменувань видаються російською мовою. Відзначимо,
що залякування т.зв. "українізацією" є шаблонним постраховиськом
для громадян, яке традиційно використовується антиукраїнськими
силами.
Члени громадського комітету "Український Севастополь"
вважають, що українці Севастополя можуть вимагати від Української
Держави захисту своїх громадянських прав та створення лояльної
атмосфери до держави, тим більше в стратегічно найважливішому
для України регіоні.
Вважаємо, що ситуація, яка ілюструє ставлення до
державної мови з боку державних чиновників, не може не бути предметом
занепокоєння і обговорення найвищими носіями влади. У керівників
міста, як і у керівників осередків проурядової партії, мусить
бути державницьке бачення існуючих проблем.
Громадський комітет "Український Севастополь".
17 квітня 2005 р.