І НЕ УКРАЇНСЬКИЙ ГРОМАДЯНИН,
І НЕ УКРАЇНСЬКИЙ ЧИНОВНИК...

Днями на одному із севастопольських сайтів герой замітки президента столичного Історичного клубу «Холодний Яр» п. Романа Коваля «Голий Казарін» зробив спробу прокоментувати критику його реакційних історичних поглядів та схвалення ним «заслуг» Катерини ІІ перед українським народом. Не вдаючись у перелік всіх маніпулятивних способів подання тексту – від заголовку – наша газета поставлена п. Казаріним поряд з прес-службою Верховної Ради Криму, замітку названо «черговим шквалом нападок», обидва джерела названо «радикалами різних мастей» – хочеться зауважити найголовніше – у квазідемократичному поданні тексту газети зроблено три суттєвих виїмки, з яких типовим знаком <…> позначено лише дві. Дивним чином «випав» цілий абзац (!), який стосується роздумів автора щодо характеру протестів української громадськості, яка не вимагає ліквідації пам’ятників Леніну та іншим катам українського народу.
Обурливим є й те, що український державний службовець Казарін мімікріює в простого громадянина, хоч є публічною політичною особою. «Я як громадянин цілком підтримую цю ініціативу».
Відхрестившись від того, що він є ініціатором побудови пам’ятника Катерині ІІ у Севастополі – справді, ця ініціатива була оголошена пропагандистами з Чорноморського флоту Російської Федерації у 1998 році і газета «Флаг Родины» ледь не щономера подавала хвалебні оди російській цариці – п. Казарін, не зважаючи на неодноразову критику його дій на посаді державного чиновника, робить свій висновок про те, що «Ставлення мешканців міста до наших ініціатив доводить, що ми на правильному шляху і наша робота оцінюється позитивно».
Отже, п. Казарін не має відчуття того, що він в першу чергу є державним службовцем України, а не якоїсь іншої держави. Також є правдою його нездатність до дискусій і полеміки, бо ми знаємо лише про монологи професора російської літератури і голови Кримського товариства російської культури, якому, разом з іншими представниками російської інтелігенції наплювати на слова великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна, котрий писав, що історія оцінить вплив царювання Катерини на мораль, розкриє її деспотизм під личиною ласки і терпимості, покаже народ, пригнічений намісниками, скарбницю, пограбовану її коханцями, огидне фіглярство у стосунках із філософами — «і тоді голос обманутого Вольтера не мине її славної пам’яті від прокляття Росії». Чи, може, кажуть неправду, що п. Казарін є знаменитим дослідником творчості великого поета?

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

"Кримська Свiтлиця" > #45 за 09.11.2007 > Тема "Резонанс"