ЗАЯВА
Розпродаж українського майна і землі, що спостерігається
останнім часом в нашій державі на догоду російським експансіоністам,
викликає стурбованість і обурення всіх українських організацій
національно-демократичного спрямування. Ця проблема є нагальною
і в Севастополі, де відбувається прискорене захоплення Росією
української території.
Так, 4 листопада ц.р. голова Севастопольської держадміністрації
Л. Жунько повідомив журналістам, що московським урядом проводиться
робота, спрямована на те, щоб отримати на південному
березі Криму, який відноситься до Севастополя, 20 гектарів землі,
на якій були б розташовані різні туристські рекреаційні об'єкти
не лише самого уряду Москви, але й московського бізнесу. За виручені
від цієї оборудки кошти севастопольські владоможці збираються
начеб то призвести покращення каналізаційної мережі та доріг.
Звичайно, останнє робити необхідно, але чому це має відбуватися
за рахунок відчуження української землі?
Практика сучасного підприємництва із залученням
російського капіталу переконливо довела, що повз бюджет України,
Криму і Севастополя щорічно проходять сотні мільйонів тіньових
доларів. Чи таким чином не створюється додаткова чорна дірка для
нових махінацій?
В переліку підвищеної активності Росії в Севастополі
і рішення Лужкова про вкладення 35 мільйонів рублів в побудову
Російського культурного центру, і спорудження нових житлових масивів
для військовослужбовців Чорноморського флоту, пам'ятників російської
слави і т. і.
Масована атака ЗМІ і промивання мізків населенню
стосовно необхідності виводу об'єктів ВМС ЗС України з Балаклави
і перетворенню її в туристську Мекку, також пов'язана в першу
чергу з проникненням московського капіталу, який вимагає
російщення всіх сфер діяльності - культурної, духовної, інформаційної,
релігійної тощо.
Немає жодного сумніву, що міська Рада, яка зігнорувала
звернення Президента щодо присвоєння імені гетьмана Петра Сагайдачного
одному з майданів Севастополя, прийме необхідні експансіоністам
рішення як по відчуженню української землі, так і по наданню російській
мові ще більших привілеїв в Українській державі.
Вважаємо, що заплановані севастопольською
владою дії суперечать не тільки цивілізованим нормам ринкових
відносин, і, що головне, - нормам Конституції про територіальну
цілісність держави, а келейне відчуження української території
є злочином проти народу.
Українські організації міста Севастополя звертаються
Президента, Верховної Ради, Уряду України з проханням не допустити
системної передачі міста Севастополя в користування і володіння
Росією, її військовими та бізнесовими структурами.
Заява прийнята на загальних зборах Севастопольського
товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка
6 листопада 2002 р.