ПО ПОВОДУ НАГНЕТАНИЯ НАПРЯЖЕННОСТИ СО СТОРОНЫ МИД РФ

Многие люди доброй воли с удивлением и недоумением восприняли приказной тон сталинско-нафталинной риторики написанного замшелым советским почерком заявления МИД РФ, которое касается якобы «антироссийских проявлений на Украине». С указанными аргументами и фактами в нынешнее время можно вести пропаганду разве что в Северной Корее. Анализ заявления вызывает подозрения в том, что оно готовилось в солидном внешнеполитическом ведомстве.
Великодержавные замашки России, об отсутствии которых недавно говорил президент Путин, замешанные на большевистском фарисействе, проявились, однако, и здесь.
Заявление заканчивается призывом: «Российская сторона рассчитывает что интеллигенция Украины, ветераны и молодежь скажут свое веское слово. Пора дать отпор подобным националистическим выходкам».
Можно было бы предложить говорить «веское слово» шовинистической выходке МИД РФ в том случае, когда в России появилось бы столько украинских школ, сколько у нас школ с русским языком обучения. А также адекватного количества телевизионных каналов для миллионов украинцев, газет, книг, театров, культурных центров как в России, так и Украине.
Но все же необходимо уточнить у авторов провокационного заявления: хочет ли Россия сделать Украину союзником для увеличения своего влияния в мире или будет продолжать через пятую колонну стимулировать раскол и нестабильность в нашей стране? Ведь таким необоснованным заявлением, рассчитанным именно на граждан Украины, Россия через МИД РФ фактически дает отмашку для нового этапа антиукраинских выступлений в самой Украине.
Почему Россия устами своего внешнеполитического ведомства так глупо поступает в отношениях с Украиной? Ведь всем понятно – чем больше будет таких заявлений со стороны России, тем больше будет отдаляться от нее Украина.
Поверьте, ни религиозная вражда, ни экспорт фашистских идей, ни продолжение русификации, ни загрязнение нашей территории отходами Черноморского флота России в Крыму, ни проявления «чувств добрососедства и доверия, которые наши братские народы традиционно питают друг к другу» в виде истории с Тузлой, нам не нужны. Также верно и то, что Украина не ведет антироссийских действий в России, а есть десятки тысяч фактов, доказывающих обратное, а именно, вмешательство в дела суверенной Украины и борьбу против независимого курса нашего государства со стороны пятой колонны. Подчеркнем отсутствие адекватных мер со стороны Украины, которые проводит Россия, требуя регистрации в трёхдневный срок украинских граждан, прибывающих на её территорию. На одном этом примере можно установить необоснованность претензий.
Относительно заявленных «исторических фактов» и слов «фашистский прихвостень Р. Шухевич» хотелось бы уточнить, кем в таком случае было руководство СССР, которое во главе со Сталиным и Молотовым вместе с Гитлером и Риббентропом делило Европу или кто проводил совместный советско-фашистский парад в Бресте 17 сентября 1939 года? Чьими прихвостнями были те, кто вплоть до 22 июня 1941 года производил поставки стратегических материалов и продовольствия, готовил немецкие кадры в советских спецшколах, тем самым взрастив боевую и военную мощь нацистской Германии? Да и вряд ли Россия как наследник СССР имеет какое-то моральное право упрекать за т.н. «сотрудничество» с немцами после того, как сталинский режим в мирное время устроил на своей территории мясорубку, в которой уничтожил десятки миллионов советских граждан.
Является ли прерогативой МИД соседней страны указывать на неправомерность переименования улиц в суверенном государстве Украина? До каких пор МИД РФ будет терпеть китайские названия улиц в Шанхае и французские в Париже? Кто дал право негативно оценивать поступки людей, которые были украинцами и боролись за независимую Украину?
Нам надо договориться – у вас свои герои, у нас – свои. Очевидно, что времена, когда история нашей земли писалась Москвой, ушли в прошлое.
Или российскую сторону раздражают раскрытые секретные архивы, которые доказывают, что карательные акции на Западной Украине проводили совсем не «бандитские формирования УПА», а переодетые советские бойцы НКВД и МГБ и именно на их совести сотни тысяч смертей?
Особенно умиляет наличие пассажа «Все это вызывает искреннее возмущение российской общественности» после перечисления указанных неубедительных фактов. Навряд ли россияне имеют возможность независимой оценки исторических фактов, получая ежедневные дозы антиукраинской пропаганды. Зачем режиму в России создавать еще одного внешнего врага для мобилизации?
Нет сомнения в том, что авторы заявления передали и ощущение глубокой и болезненной травмированности русской души фактом существования независимой и суверенной Украины.

По сути заявление МИД РФ уже само по себе является антиукраинским проявлением и свидетельством недружественной политики северо-восточного соседа по отношению к Украине и украинцам и инструктажем действий для пятой колонны. Выражаем свой решительный протест против открытого нарушения правил международного этикета в межгосударственных отношениях.

Общественная организация «Конгресс украинцев Севастополя»
Общественный комитет «Украинский Севастополь»
Севастопольская городская организация Союза офицеров Украины
Севастопольское общество белорусов им. Максима Богдановича «Пагоня»
Союз украинок г. Севастополя

Севастополь, пл. Нахимова, 16 декабря 2007 г.

З ПРИВОДУ НАГНІТАННЯ НАПРУЖЕНОСТІ З БОКУ МЗС РФ

Багато людей доброї волі із здивуванням сприйняли наказовий тон сталінсько-нафталінної риторики написаного замшілим совєтським почерком заяви МЗС РФ, що стосується нібито "антиросійських проявів на Україні". Із зазначеними там аргументами і фактами в нинішній час можна вести пропаганду хіба що в Північній Кореї. Аналіз заяви викликає подив, що воно готувалося в солідному зовнішньополітичному відомстві.
Великодержавні замашки Росії, про відсутність яких недавно говорив президент Путiн, замішані на більшовицькому фарисействі, проявилися, однак, і тут.
Заява закінчується закликом: "Російська сторона розраховує що інтелігенція України, ветерани і молодь скажуть своє вагоме слово. Настав час дати відсіч подібним до націоналістичних витівок".
Можна було б запропонувати говорити "вагоме слово" шовіністичній витівці МЗС РФ у тому випадку, коли в Росії з’явилося б стільки ж українських шкіл, скільки в нас шкіл з російською мовою навчання. А також адекватної кількості телевізійних каналів для мільйонів українців, газет, книг, театрів, культурних центрів як у Росії, так і в Україні.
Але все-таки необхідно уточнити в авторів провокаційної заяви: чи хоче Росія зробити Україну союзником для збільшення свого впливу у світі або продовжуватиме через п’яту колону стимулювати розкол і нестабільність у нашій країні? Адже такою необґрунтованою заявою, розрахованою саме на громадян України, Росія через МЗС РФ фактично дає сигнал для нового етапу антиукраїнських виступів у самій Україні.
Чому Росія вустами свого зовнішньополітичного відомства так нерозумно чинить у відносинах з Україною? Адже всім зрозуміло – чим більше буде таких заяв з боку Росії, тим більше буде віддалятися від неї Україна.
Повірте, ні релігійна ворожнеча, ні експорт фашистських ідей, ні продовження русифікації, ні забруднення нашої території відходами Чорноморського флоту Росії в Криму, ні прояву "почуттів добросусідства і довіри, що наші братерські народи традиційно харчують друг до друга" у вигляді історії з Тузлою, нам не потрібні. Також вірно і те, що Україна не веде антиросійських дій у Росії, а є десятки тисяч фактів, що доводять зворотне, а саме, втручання в справи суверенної України і боротьбу проти незалежного курсу нашої держави з боку п'ятої колони. Підкреслимо відсутність адекватних мір з боку України, що проводить Росія, вимагаючи реєстрації в триденний термін українських громадян, що прибувають на її територію. На одному цьому прикладі можна констатувати необґрунтованість претензій.
Щодо заявлених "історичних фактів" і слів "фашистський прихвостень Р. Шухевич" хотілося б уточнити, ким у такому випадку було керівництво СРСР, яке на чолі зі Сталіним і Молотовим разом з Гітлером і Ріббентропом поділяло Європу або хто проводив спільний радянсько-фашистський парад у Бресті 17 вересня 1939 року? Чиїми прихвоснями були ті, хто аж до 22 червня 1941 року робив постачання стратегічних матеріалів і продовольства, готував німецькі кадри в радянських спецшколах, тим самим зростивши бойову і військову міць нацистської Німеччини? Та й навряд чи Росія як спадкоємець СРСР має якесь моральне право дорікати за т.зв. "співробітництво" з німцями після того, як сталінський режим у мирний час улаштував на своїй території м’ясорубку, у якій знищив десятки мільйонів радянських громадян.
Чи є прерогативою МЗС сусідньої країни вказувати на неправомірність перейменування вулиць у суверенній державі Україна? Доки МЗС РФ буде терпіти китайські назви вулиць у Шанхаю і французькі в Парижі? Хто надав право негативно оцінювати вчинки людей, що були українцями і бороли за незалежну Україну?
Нам треба домовитися – у вас свої герої, у нас – свої. Очевидно, що часи, коли історія нашої землі писалася Москвою, пішли в минуле.
Або російську сторону дратують розкриті секретні архіви, що доводять, що каральні акції на Західній Україні проводили зовсім не "бандитські формування УПА", а переодягнені радянські бійці НКВД і МГБ і саме на їхній совісті сотні тисяч смертей?
Особливо розчулює наявність пасажу "Усе це викликає щире обурення російської громадськості" після перерахування зазначених непереконливих фактів. Навряд чи росіяни мають можливість незалежної оцінки історичних фактів, одержуючи щоденні дози антиукраїнської пропаганди. Навіщо режиму в Росії створювати ще одного зовнішнього ворога для мобілізації?
Немає сумніву в тім, що автори заяви передали і відчуття глибокої і хворобливої травмованості російської душі фактом існування незалежної і суверенної України.

По суті заява МЗС РФ уже сама по собі є антиукраїнським проявом і свідченням недружньої політики північно-східного сусіда стосовно України й українців і інструктажем дій для п'ятої колони. Висловлюємо свій рішучий протест проти відкритого порушення правил міжнародного етикету в міждержавних відносинах.

Громадська організація "Конгрес українців Севастополя"
Громадський комітет "Український Севастополь"
Севастопольська міська організація Союзу офіцерів України
Севастопольське товариство білорусів ім. Максима Богдановича "Пагоня"
Союз українок м. Севастополя

Севастополь, пл. Нахимова, 16 грудня 2007 р.