Богдан ТЕСЛЯ
ФЛОТ - З НАРОДОМ!

Президент України своїм указом призначив командувачем Військово-Морських сил України контр-адмірала Ігоря ТЕНЮХА.

Перебуваючи на посаді командира ескадри різнорідних сил ВМС України, адмірал Тенюх під час Помаранчевої революції виступив із закликом до генералів, адміралів, офіцерів Збройних сил не виконувати злочинні накази і не виступати проти свого народу. На революційному Майдані він проголосив: «Флот — з народом!».

А в цей час запопадливі військові чиновники у Севастополі — головній базі українського флоту — збирали офіцерів з метою засудження вчинку адмірала Тенюха і організовували паради на честь тодішнього прем'єр-міністра Януковича. Вони опустилися навіть до переслідування на вулицях міста агітаторів Віктора Ющенка. Адмірал Тенюх не міг вчинити по-іншому, адже на початку 90-х років Ігор Йосипович був душею і «мотором» створення українських ВМС. Саме він заснував організацію Спілки офіцерів України в Севастополі, що стала основою ВМС України. Енергії, патріотизму і наполегливості на той час молодого морського офіцера Тенюха ми завдячуємо не лише розбудовою вітчизняного флоту, але й збереженням соборності держави на півдні. Якби не постійний тиск з боку Ігоря Тенюха та його побратимів, головний «Не Так!» України Кравчук ніколи не видав би указу про утворення наших ВМС, і нині ми мали б клопіт з російськими військовими базами не тільки в Севастополі і Криму, але й в Одесі, Миколаєві, Очакові, Херсоні.

Можна зрозуміти почуття адмірала, коли протягом останніх років недолугі «нетаки» нищили його дітище — український військовий флот, дедалі більше скорочуючи українську присутність у Криму, обмежуючи фінансування флотських потреб.

Саме цим обуренням шкідницькою діяльністю антинародної бюрократії в Києві та Севастополі пояснюється минулорічний рапорт адмірала Тенюха про відставку. Проте, треба віддати належне міністрові оборони А. Гриценку, який не прийняв відставку і призначив пана Тенюха заступником начальника Генерального штабу ЗС України. А нині український адмірал повертається керувати ВМС, біля витоків яких він стояв на початку 90-х.

Тоді Ігор Тенюх був одним із засновників севастопольської «Просвіти», фундатором організованого українського життя в цьому листі. Його авторитет є непохитним у середовищі українських патріотів. Звісно, в Москві будуть дуже невдоволені цим кадровим рішенням Президента України, адже Кремль завжди вважав будь-які прояви українського патріотизму найтяжчим злочином. А тут ще й галицьке походження пана адмірала...

Уродженець Тернопільщини Ігор Тенюх символізує тяглість патріотично-державницької традиції своїх земляків. Ще за часів УНР галичани брали активну участь у розбудові морської потуги України. Капітан І рангу наших ВМС Мирослав Мамчак у книзі «Флотоводці України» описує як військово-морські діячі УНР Михайло Білинський і Святослав Шрамченко звернулися за допомогою до галичан: «Формування першого морського полку було розпочато у Вінниці, а потім, у зв'язку із відступом армії УНР, перенесено у Коломию, а далі в Броди, на Львівщину. Комплектування полку проводилося моряками, які проходили службу на Адріатичному флоті колишньої Австро-Угорщини. Ще сьогодні можна почути розповіді літніх людей в селах Снятинського, Коломийського, Косівського районів Івано-Франківської області, як мешканці, Покуття збирали по селах чорні кожухи для своєї морської піхоти. Така ситуація повторилася у грудні 1992 року коли в тих же містечках Верховина (Жаб'є), Косові, Кутах, Снятині, в селах Княжне, Тучапи, Завалля, По-пельники, Стецева, Заболотів, Залуче, Драгасимів, Іллінці, Белелуя і багатьох інших зародилося шефство над сучасними Віиськово-Морськими силами України.

Але в той далекий для нас 1919 рік Досвідчених моряків у Галичині виявилося замало. Тоді М. Білинський вирішив комплектувати морську піхоту сплавниками лісу ріками з Карпат. Він особисто об'їхав райони Покуття і Гуцульщини, і незабаром таких «гуцульських моряків» у полку виявилася значна більщість, а полк дістав назву 1-й Гуцульський полк морської піхоти».

Справді, у 90-тi роки XX століття галичани знову першими масово підтримали всенародне шефство над ВМС України. Всупереч саботажеві номенклатури КПСС/КПУ, що перехопила владу в незалежній Україні руками всіляких «нетаків», народ розбудовував свій флот. Але його треба було зробити українським не лише за назвою, але й по суті. На ескадрі різнорідних сил ВМС України, де комендантом був адмірал Тенюх, мовою спілкування завжди була українська. Цією мовою там розмовляли українці, татари, азербайджанці, вірмени і навіть росіяни. І патріотичне виховання особового складу там було зразковим.

Що ж, призначення адмірала Тенюха командувачем ВМС України треба визнати одним з найвдаліших кадрових рішень нашого Президента» Але адмірал Тенюх зможе виконати свій обов'язок на чолі ВМС тільки за умови ефективної підтримки з боку Верховного Головнокомандувача, уряду України, керівництва Міністерства оборони і патріотичної української громадськості в Україні та світі.

Хочеться побажати адміралу Ігореві Тенюху і всім нашим військовим морякам великих успіхів у зміцненні оборони України з південного напрямку. Нехай військово-морсьКий прапор Української держави з честю і славою майорить Над морями й океанами, нехай відроджуються чудові традиції українців як великої морської нації. Адже, як повідомив авторитетний у світі міжнародний морський довідник Джейн: «Український флот є давнішим від британського». Це зобов'язує.

«Шлях Перемоги» №14 (2704), 5 квітня 2006 р.