ДЕЯКІ ФАКТИ ПРО "УКРАЇНІЗАЦІЮ" КРИМУ

ПОДІЇ ОСТАННЬОГО ЧАСУ СВІДЧАТЬ ПРО НЕБАЖАННЯ ЧИНОВНИКІВ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ЗВІТУВАТИ ПРО ВИТРАТУ ДЕРЖАВНИХ КОШТІВ, ПРО ВІДСУТНІСТЬ ЧІТКОЇ СТРАТЕГІЇ ДЕРЖАВИ ЩОДО РЕАЛЬНОГО ВПРОВАДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В УСІ СФЕРИ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ, ПРО АКТИВІЗАЦІЮ АНТИУКРАЇНСЬКИХ СИЛ, ЯКІ ВЗЯЛИСЬ ЗАХИЩАТИ ІНТЕРЕСИ МІФІЧНОГО "РУСКАГАВАРЯЩЄВА НАСЄЛЄНІЯ", ПРО ЧЕРГОВІ ПОРАЗКИ В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПОЛІ УКРАЇНИ.

ДЕРЖАВА ПОВИННА КОНТРОЛЮВАТИ САМА СЕБЕ

На запит голови громадської організації "Конгрес українців Севастополя" надійшла відповідь від Контрольно-ревізійного управління в м. Севастополі про результати ревізії витрати Управлінням культури і туризму Севастопольської міської державної адміністрації (УКіТ СМДА) коштів субвенції на розвиток і підтримку української культури, забезпечення функціонування української мови в усіх сферах громадського життя міста. Нагадаємо, що йдеться про 9 млн. гривень, які на думку севастопольців, витрачені не за призначенням.
Ревізія виявила немало порушень, а на багато поставлених нею ж запитань просто не отримала відповіді.
Так, контролем підтвердилися факти відсутності підприємств ТОВ "Стандарт Праймекс", ТОВ "Вітаїр-сервіс", через які були прокачані мільйонні кошти, не отримана відповідь на запит ревізорів до ТОВ "Концертно-гастрольна компанія "Митець", з якою УКіТ СМДА уклало 7 договорів.
Необґрунтовані виплати УКіТ СМДА в ході проведення ревізії були погашені.
Наводячи факти витрати коштів, КРУ не робить висновків про їх доцільність і спрямованість на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 469 від 10 квітня 2006 р.
Очевидно, що самим КРУ в м. Севастополі порушується п. № 49 Постанови КМУ від 20 квітня 2006 р. № 550 "Про затвердження Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою", у якому сказано: "У разі коли діями чи бездіяльністю працівників об’єкта контролю державі або підконтрольній установі заподіяна матеріальна шкода, орган служби ставить вимоги перед керівником об’єкта контролю та органом його управління щодо пред’явлення цивільних позовів до винних осіб". Принаймні, у листі до Конгресу українців Севастополя немає ніякої заключної частини, хоча підтверджень мільйонних витрат і самих фірм, через які проводились ці витрати, немає.
Враховуючи це, Конгрес українців Севастополя зробив кілька запитів до Генеральної прокуратури та інших контролюючих органів і чекає відповіді про доцільність використання державних коштів.

ВЛАДІМІР КАЗАРІН "ПОХАЗЯЙНУВАВ" В АДМІНІСТРАЦІЇ ПРЕЗИДЕНТА

Багато українців півострова без особливого захоплення сприйняли появу Указу Президента України № 1122/2007 "Про деякі заходи щодо розвитку гуманітарної сфери в АРК та місті Севастополі". А після того, як побачили та й почули, що з того указу стирчать вуха Владіміра Казаріна, кандидатуру якого, незважаючи на його попередню антиукраїнську діяльність і протести національно-демократичних організацій, все ж Адміністрація Президента затвердила на посаді 1-го заступника СМДА, почули про мільйонні суми на вентиляцію в бібліотеці ім. Толстого, інші проекти відбудови комунальної власності міста російського гуманітарного спрямування та наміри створити "кентавра" - українсько-російський університет на базі Московського гуманітарного університету та одного з київських ВНЗ, ілюзії взагалі проминули. А щодо "кентавра" навіть з’явились підозри, що його п. Казарін створюють саме під себе. Є і такі побоювання, що навряд чи там буде справедливий розподіл, швидше, традиційний "братський".
Цікаво і те, що Адміністрація Президента досі не відреагувала на звернення десяти громадських організацій Севастополя національно-демократичного спрямування, тобто не діє згідно із Законом, натомість радо йде назустріч забаганкам проросійських діячів на кшталт Владіміра Казаріна, якого Президент Росії нагороджує "за поширення російської мови" на теренах України. І нам цікаво знати, чи у рамках святкування 225-річчя Севастополя запрошений Президент України Віктор Андрійович Ющенко і чи посміють регіонали нахабно встановити ще один пам’ятник відомій шльондрі і лютому ворогу України Катерині ІІ на українській землі?
Зрозуміло, що з українською громадськістю міста ніхто з адміністрації і не думав радитись, хіба що "поставили перед фактом" прикормлених подачками діячів, які ніколи не будуть протестувати в очікуванні посад від нової влади і не будуть боротись за суто українські позиції, які реально впливали б на впровадження української мови в сфери суспільного життя міста.
Пригадую, як кілька років тому тодішній керівник севастопольської "Просвіти" Микола Гук звернувся з пропозицію до адміністрації міста перепрофілювати одну із десятків бібліотек в спеціалізовану українську. Це була б реальна справа - адже повноцінної і доступної міської бібліотеки з українською літературою та регулярними просвітницькими заходами севастопольці так і не мають. У такій бібліотеці не було б такого вандалізму, як у згаданій центральній бібліотеці імені Льва Толстого, коли були знищені всі журнали "Всесвіт" з перлинами перекладів світової літератури за десять років. Культура тоді від імені директора ЦБС Тамари Ессін категорично відмовила, а призначені спадкоємці не наполягають на вирішенні цього питання.
Минулого року на нараді з керівниками українських громадських організацій заступник СМДА Дмитро Базів теж категорично відмовив у праві мати спеціалізовану бібліотеку, яка здійснювала б регулярну просвітницьку діяльність. Наші аргументи "книгами ж будуть користуватись усі севастопольці, а не тільки українці" ніяк не переконували начебто помаранчевого чиновника. Ось і маємо:
1-го заступника державної адміністрації Владіміра Казаріна, явно недружнього до української мови і культури та заступника СМДА Дмитра Базіва, який, за його зізнанням, навіть не читає українську регіональну пресу. Невже такою уявляють гуманітарну діяльність у Севастополі в Адміністрації Президента?
Наша газета нещодавно писала, як спотворюються українські традиції в місті управлінням культури і туризму СМДА, коли представники адміністрації беруть на себе роль Святого Миколая і сценарій свята зводиться до роздачі подарунків, як у совєтського Діда Мороза, чи дивне розуміння свята Різдва Христового, коли на сцені головною дійовою особою було порося в дикому вереску музики, у той час, коли вся Україна колядувала. Слід додати, що на такі вистави і феєрверки були витрачені сотні тисяч гривень, призначених для підтримки української культури і впровадження української мови в сфери суспільного життя міста.
Отже, є чергова небезпека в умовах безконтрольності використання державних грошей не досягнути необхідного результату.
Тільки в Севастополі на виконання цього указу розроблені плани заходів вимагають фінансування від 80 до 92 мільйонів гривень. Близько половини цієї суми планується виділити на будівництво українського колегіуму в бухті Омега.
Президент України в Указі пише про необхідність внесення змін до проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" і створення окремої бюджетної програми для реалізації вказаних заходів.
З огляду на те, що апетити місцевих чиновників зросли десятикратно і звітувати про цільове використання коштів вони не хочуть, очевидно треба робити якісь висновки.

ЧЕРГОВА ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА

Російська шовіністична публіка, яка боїться правди і просвітництва, указ обізвала "українізацією Криму" через те, що там було задекларовано про надання права українцям вчитись рідною мовою. Словосполучення, з огляду на слабкість українського інформаційного поля, набуло статусу усталеного, ніяка просвітницька робота державних мужів не помагала, бо читати першоджерело ніхто із маніпуляторів і не думав, а тільки тицяв у пункти про побудови шкіл з українською мовою навчання. Навіть генеральний директор Севастопольської регіональної державної телерадіокомпанії Олександр Скрипниченко дозволяє собі ставити запитання голові СМДА Сергію Куницину, вживаючи словосполучення "насільствєнная украінізация" щодо указу Президента України. Про привид "українізації" щодня кричать всі телеканали міста.
У тон державному чиновнику галасує такий собі Павло Буцай з радикальної антиукраїнської організації "Русічі", який заявляє, що у Севастополі 90% мешканців вважають себе росіянами, та стверджує, що в бібліотеках міста є необхідні періодичні видання і немає перешкод для тих, хто бажає вивчати українську мову. Про те, що в місті з 65 шкіл для 80 тисяч українців немає повноцінної школи з українською мовою навчання, активіст збору підписів під листом до Президента України скасувати указ безсоромно мовчить.
Що таке інтереси "рускагаварящіх граждан" і чи є така уявна спільнота, ніхто не знає.
Є люди, які послуговуються російською мовою. Немає ж "інтересів іспаномовного населення світу". Тобто, немає такої нації - значить, не може бути законних "інтересів". Зате, програвши на виборах, регіонали і комуністи знову витягують свою замусолену карту російської мови як державної для підтримання розколу України. Робиться це, зрозуміло, із реваншистською метою та з метою підтримання своїх проросійських прихильників, які не бажають визнавати культурні і моральні цінності українського народу. Існуючі на місцях представники Національної ради з питань телебачення і радіо не бажають помічати в регулярних повторах агресивних передач збурення міжнаціональної ворожнечі, хоча за такими прикладами ходити далеко не треба - досить лише просто увімкнути якийсь місцевий кримський чи севастопольський телеканал, навіть державний.

В ОЧІКУВАННІ СПРАВЕДЛИВОСТІ

Якось я помітив, що більшість публікацій - моїх і соратників - спрямовані на одне - на боротьбу за правду і справедливість. Живемо ж бо, як бачимо, серед політичних міфів, у заполітизованому і несправедливому світі, з порушенням елементарних прав - освітніх, культурних, інформаційних. В політичній стратосфері України почались демократичні зрушення, але процес відновлення справедливості - у даному випадку - діяльності державних мужів і чиновників відповідно до вибору народу і заради інтересів людей - йде дуже важко. Коли вітер змін дійде на місця і чи будуть ці зміни, побачимо. Але віру у наше світле майбутнє не втрачаємо.

Микола ВЛАДЗІМІРСЬКИЙ.

"Кримська Свiтлиця" > #50 за 14.12.2007 > Тема "Резонанс"