Безпрецедентна по масштабах трагедія 11 вересня 2001 року розбудила людство від летаргічного сну своєї невразливості. Світ здригнувся від відчуття холоду небуття. Жах і страх незахищеності, подібно полум'ю, охопили і верхню, найбільш багату, ще вчора, здавалося б, найбільш захищену частину людства.
Варто визнати, що ця загальнолюдська трагедія є характерним симптомом нинішнього уже в третім тисячоріччі етапу розвитку людства, який супроводжується постійним  і значним посиленням кризових явищ: голоду, злиднів, холоду, духовного спустошення особистості, руйнування психіки, невиліковних хвороб, екологічних катастроф, работоргівлі, витонченої злочинності, тероризму, конфліктів, руйнівних локальних воєн і зростаючої реальної загрози виникнення термоядерного планетарного конфлікту. Знищено багато видів рослинного і тваринного світу материків та Світового Океану, порушений озоновий шар планети, активно забруднюється навколоземний космічний простір.
Ми деградуємо, тобто реально переступили межу, за якою уже почався незворотний процес загибелі людини як біологічного виду!
Цивілізація в сум'ятті! Саме тепер, як ніколи раніше, перед людством стоїть кардинальне питання всесвітнього характеру: існувати або загинути. Усвідомлення неминучості загибелі закономірно каталізує Розум на пошук шляху свого порятунку. Дійсно, "Mors creator vitae est" - творцем життя є смерть.
У процесі наукового дослідження причинно-наслідкового зв'язку незворотного процесу загибелі людства, тероризму, конфліктів і воєн встановлено, що проблема має глибоко комплексний характер свого формування. Її джерела беруть початок з перших етапів виникнення і розвитку живої речовини. Вони виходять із самої суті живого як антиентропійного процесу, а саме: з його постійної, активної дії по забезпеченню неперервності енергоречовинного обміну з навколишнім середовищем.
 Розкриті закономірності первнів живої речовини дозволили установити головний принцип її еволюції, тобто причину, що змусила безсмертні одноклітинні організми ступнути на щаблі драбини еволюції, організовуючись в багатоклітинні організми всіх рівнів, втрачаючи при цьому свободу і, отже, знаходячи смерть. На перший погляд, ця дія в еволюції живої речовини здається парадоксальною, тобто кроком в невірному напрямку.
Як показують наукові дослідження закономірностей розвитку живої речовини, напрямок цього еволюційного кроку є єдино вірним. Тому що він спрямований до реалізації своєї вищої і єдиної мети: через багатоклітинну організацію створити функцію Розуму - вищу, активну форму інстинкту самозбереження людини, і з її допомогою знову здобути безсмертя, але на якісно вищому рівні своєї багатоклітинної організації - Людини Розумної.
Наукові дослідження закономірностей первнів живої речовини, її вищої організації як людини соціальної, дозволили визначити першопричину трагедії людства.
Зроблено висновок, що всі вищезазначені  загальнолюдські проблеми, які сформували незворотний процес гибелі людства, породжені однією загальною причиною - недосконалістю людини як біологічного виду в енергоречовинному обміні з навколишнім середовищем, що обумовлена винятково гетеротрофною (тваринною) формою харчування.
 Серед цих проблем варто виділити основні:
  - соціально-політичні (способи нагромадження і розподілу засобів існування, насамперед,  їжі в суспільстві);
  - соціально-економічні (способи видобутку засобів існування, насамперед, їжі в суспільстві; при цьому гроші є еквівалентом і мірою їх);
  - медико-біологічні (причина старіння організму, невиліковних хвороб і  передчасної смерті після 50-80 років життя);
  - біокосмічні (неможливість здійснення виходу людини за межі Землі на тривалий термін через малу тривалість її життя, а також неможливості життєзабезпечення традиційною - гетеротрофною їжею й утилізації біовідходів),
Важливо відзначити, що саме людина, недосконала у енергоречовинному обміні з навколишнім середовищем, є найбільш агресивною, найбільш хижою шлунковою істотою в Природі і, знаходячись на вершині харчових ніш усього живого, на сьогоднішній день практично вичерпала їх, чим і обумовила незворотний процес власної гибелі і гибелі всього живого.
А поки всі, хто мають професійну причетність до рішення проблем загибелі людства, тероризму, конфліктів і воєн, ведуть боротьбу винятково з їх наслідками і на найнижчому рівні - на рівні дії фізичної сили, тобто через насилля та війни. Загальновідомо, що боротьба з наслідками не вирішує проблеми, а тільки посилює її з непоправною втратою вищих цінностей - людських життів і часу. Давня мудрість говорить: "Життя, витрачене на боротьбу з наслідками, є марно прожитим".
І тому підтвердженням є останні події у світі і, зокрема, у США, що з великою імовірністю можуть стати прологом третьої світової війни, і, отже, біологічного колапсу.
Це не боротьба цивілізацій, як стверджують багато хто у світі. Адже сьогодні на планеті немає локалізованих груп людей, захищених від вражаючої дії зброї масового знищення (ядерної, хімічної, бактеріологічної) та паперового долара як інструмента гіперексцентричного перерозподілу засобів існування на планетарному рівні.  Це  також і не боротьба релігій - християнства з ісламом. Адже головна мета всіх релігій - перемога людини над смертю, а не її посів.
Однак політики головною причиною третьої світової війни, що вибухнула, називають  боротьбу зі світовим тероризмом. І знову уже в ХХІ сторіччі йде боротьба з наслідками і знову на найнижчому рівні - на рівні дії фізичної сили.
Як відомо, джерела тероризму виходять, насамперед, з незгоди певних осіб, груп і прошарків суспільства чи цивілізації, з політикою владних структур, що реалізується через насильство. З іншого боку, об'єкт незгоди, тобто політика, є також формою насильства, за допомогою якого владні структури роблять нагромадження та розподіл засобів існування,  насамперед, їжі в суспільстві. При цьому головним інструментом політики є економіка, що знов-таки являє собою насильницькі способи видобутку засобів існування, насамперед, їжі в суспільстві; при цьому гроші є їх еквівалентом і мірою.
Таким чином, йде постійна боротьба двох сил за засоби існування за принципом:  з одного боку, агресивна, хижа, устрімлена відняти їх за будь-яку ціну, з іншого боку – сила, що їх добула від природи, устрімлена не віддати також за будь-яку ціну. У цій боротьбі завжди перемагає сильніший. Тому ця дія, як і сам принцип, характеризує низький - тваринний рівень виживання людини як біологічного виду.
Протиприродне для людини застосування фізичної сили (насильства), як основного засобу в процесі життєзабезпечення на даному  етапі його еволюції обумовлено  такими причинами, як:

I. Дуже низький рівень розвитку сучасної людини як біологічного виду.

Про це  свідчить загальноприйнятий рівень використання функції Розуму сучасної людини, що складає не більш 2%. Фактично це коефіцієнт корисної дії людини у взаєминах із навколишнім середовищем - джерелом Життя. Він указує на надвисокий рівень антропогенного тиску на навколишнє середовище в процесі добування засобів існування - насамперед, їжі (98% від загальноприкладеної сили), а також на причину і темпи катастрофічного забруднення біосфери. Усе це характеризує недосконалість людини в енергоречовинному обміні з біосферою, і, отже, її неминучу загибель.
Недосконалість сучасної людини обумовлена, насамперед, її роздвоєністю між двома еволюційними етапами, тобто між двома рівнями досконалості, які і визначають за принципом близькості розташування способи і прийоми життєзабезпечення:
 -   попереднім - людини примітивної, але хитрої, що займає вищий ярус тваринного світу завдяки сформуваній функції Розуму;
-   наступним - Людини Розумної, Людини Космічної, в якій функція Розуму буде використана на 100%.
Таким чином, сучасна людина подолала тільки 2% свого висхідного еволюційного шляху між двома суміжними еволюційними етапами. Характерною ознакою цього шляху є спадкоємність у енергоречовинному обміні і, отже, у способах його забезпечення між людиною і твариною.
Вона підтверджується як антропологічною (фізіологією організму), так і функціональною (розмноженням, харчуванням) спорідненістю між людиною і  твариною.

 II. Дія двох природних протиріч:
-  протиріччя, спричинене дією антиентропійного принципу розвитку  живої речовини.
Відповідно до цього принципу жива речовина при життєзабезпеченні, що здійснюється винятково через процес постійного видобутку їжі (від народження до смерті, з ранку до ночі), закономірно повинна мати мінімальні витрати своєї внутрішньої енергії. Внутрішня енергія живої речовини, її кожної біологічної системи повинна закономірно, постійно накопичуватися задля реалізації основної функції живого - розмноження.
Це протиріччя спричиняє одну із наймерзенних людських вад - лінощі, і, отже, злочин як незаконну дію привласнення чужих, тобто добутих від Природи працею інших, засобів існування, і їжі, насамперед. Він коїться в різних формах: від обману, корупції на всіх рівнях і до насильства, як індивідуального, групового, так і на рівні державного. Лінощі також є гальмом активного удосконалювання людини, що неминуче породжує ще і такі людські вади, як гординя, заздрість, гнів, нечесність;
-  протиріччя зіткнення між інстинктом розмноження (основної функції живого) і потребою в їжі та просторі, як фатальне і непримиренне протиріччя між свободою і необхідністю.
На цю закономірність вказував Томас Мальтус ще в 1798 році. Він продемонстрував закономірні наслідки цього протиріччя. Відповідно до об'єктивно існуючих законів кількість народонаселення збільшується в геометричній прогресії, а видобуток засобів існування, насамперед, їжі, - в    арифметичній. Усунення диспропорції здійснюється за допомогою законів Природи (голод, холод, хвороби, епідемії) і за рахунок соціальних  дій (злидні, рабство, насильство, конфлікти, війни).
Фактично війна  є закономірним процесом  природного  добору в межах єдиного, функціонально неврівноваженого, а тому недосконалого, біологічного виду - Homo Gastros Faber (людини - майстра шлунка) -  за ознаками тваринного світу:  агресивності і  хижості. При цьому завжди в першу чергу  знищуються розумні індивіди.
Весь трагізм людської історії на шляхах видобутку їжі. І ось чому впродовж свого існування людство супроводжують насильство, конфлікти і війни. Людина при цьому  спрямовує свою діяльність лише на удосконалювання знаряддя вбивства, нарощуючи його руйнівну силу і постійно дистанціюючись від жертви. Трагедія людства почалася в часи палеоліту, коли при розподілі їжі вперше кісткою була убита людина, далі її масштаби постійно збільшувалися через зростаючу кількість споживачів (їдоків) та застосування більш досконалого знаряддя вбивства: загостреного каменя, списа, стріли лука, вогнепальних пристроїв різноманітної дії і сили.
Але епохальним для людства стало ХХ століття, коли були випробувані найстрахітливіші знаряддя війни: ядерний, а згодом - хімічний, бактеріологічний, психотропний. Саме ця обставина стала головною у визначенні статусу подальшого взаємозалежного розвитку людства, як єдиної,  земної цивілізації, і, отже, її гибелі як загальнолюдської проблеми №1.
Таким чином, усе живе в Природі, у тому числі і людина, незалежно від кольору шкіри, віросповідання і національності має єдиний для всіх механізм життєзабезпечення. Він реалізується винятково через постійну, активну дію кожного індивіда по забезпеченню неперервності свого енергоречовинного обміну з навколишнім середовищем, тобто через постійне забезпечення доступу до харчової ніші. Тому на всіх етапах еволюції живої речовини: від одноклітинного організму і до людини соціальної, доступ до харчової ніші, яка постійно зменшується і, отже, право на Життя, досягалися і нині досягаються у жорсткій конкурентній боротьбі з обов'язковим застосуванням насильства.
Індивіди, сім'ї, суспільства, цивілізації, як і все живе, позбавлені доступу до харчової ніші, завжди неминуче гинуть.

Сучасний аналіз по життєзабезпеченню землян з урахуванням реального розподілу засобів існування на планеті  свідчить про те, що 1 мільярд населення планети (населення розвинутих країн) у 1989 році володів майже 83% планетарного продукту. Решта 4 млрд. людей - 17 %. Населення планети в 1989 році складало більш 5 млрд. людей. Ці дані наведені в підсумковому документі Конференції ООН по навколишньому середовищу та розвитку в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. Сьогодні той же 1 млрд. населення володіє вже майже 90% планетарного продукту (харчової ніші), тоді як решта 5,5 млрд. землян - тільки 10 %. У 2000 році населення планети складало 6,5 млрд. людей.
Таким чином, гіперексцентричний перерозподіл планетарного продукту позбавив доступу 5,5 млрд. землян до харчової ніші, тобто позбавив їхнього права на Життя. Це обумовило катастрофічно нестабільний стан земної цивілізації, що знаходиться на грані соціального вибуху - світової термоядерної війни, і, отже, біологічного колапсу.
Важливо відзначити, що як біологічна (жива речовина), так і соціальна (сім'я, суспільство, цивілізація) системи можуть досягти сталого розвитку тільки при виконанні умови гарантованого доступу кожного його індивіда до засобів існування і, насамперед, до харчової ніші.
Отже, головною причиною розпочатої третьої світової війни  - війни ХХІ століття є все та ж єдина і стара, як світ, причина, що запалювала всі війни в кривавій історії людства - перерозподіл засобів існування і, насамперед, харчової ніші, а сьогодні, фактично, її 10-ти процентного залишку.
Справжня сила людини як біологічного виду, що характеризує його якісну відмінність від тваринного світу, еволюційно сформована і функціонально відтворюється тільки через функцію Розуму - єдино необхідної і достатньої умови реалізації принципу самозбереження живої речовини.
Для запобігання незворотного процесу загибелі цивілізації, насильства, конфліктів і воєн у людства є лише один шлях - шлях сили Розуму Людини через усвідомлення неминучості своєї трагедії й  активне усунення її першопричини .
Ця можливість може бути реалізована тільки через відкриття принципово нової для людини, але природно-генетичної на клітинному рівні невичерпної харчової ніші, тобто автотрофного харчування по Вернадському - як єдиного гаранта умови виживання необмеженої кількості населення планети.
При виконанні цієї умови цивілізація Землі вперше досягне свого сталого розвитку, де не буде ні насилля, ні конфліктів, ні воєн.
Таким чином, відкриття принципово нової, невичерпної харчової ніші, що є закономірним, еволюційним, якісним стрибком, буде свідчити про відкриття людиною якісно нового, активного етапу в еволюції живої речовини - ноосфери по Вернадському.
Усвідомлений активний революційний стрибок на наступний, якісно вищий етап еволюції живої речовини, надасть людині необмежену волю, що дозволить їй використовувати функцію Розуму на 100% і, отже, здобути необмежені можливості свого безмежного розвитку в часі і просторі Всесвіту за покликом Істини.
Перемога Розуму Людини над смертю, тобто відкриття активного етапу еволюції живої речовини, визначена на рівні мети живого як антиентропійного процесу - базису еволюції живої речовини. Вона викристалізувалася в міру нагромадження людством граничної маси Знань, як єдино необхідної і достатньої умови для її реалізації.
Перемога Розуму Людини над смертю, тобто над своєю основною недосконалістю, передбачена ще М.Ф.Федоровим, розвита до наукової і соціальної думки К.Е. Ціолковським, В.Ф. Купревичем, і В.К. Винниченком, науково обґрунтована як закономірна еволюційна неминучість академіком В.І. Вернадським і розроблена нині на рівні Концепції активної еволюції, є природним, еволюційним і, отже, єдиним шляхом вирішення проблеми загибелі людства, насилля, конфліктів і воєн уже на сучасному етапі.
Прикладною роботою наукової Концепції активної еволюції є розроблений на біохімічному і генетичному рівнях науковий проект "Автотрофне природно-генетичне харчування - шлях порятунку цивілізації", відповідно до якого  практично реалізується процес активної еволюції людини, тобто якісний еволюційний стрибок через якісну зміну її енергоречовинного обміну з навколишнім середовищем.
Важливо відзначити, що розроблений науковий проект "Автотрофне природно-генетичне харчування - шлях порятунку цивілізації"  узгоджується з найбільш значимим відкриттям ХХ століття в галузі біології  - відкриттям автотрофних тварин. Таким чином, ланцюг еволюції живої речовини замкнувся. Природа сама подбала про збереження живих свідків - автотрофних тварин, як найбільш значимої ланки в єдиному ланцюзі еволюції живої речовини і, отже, дає нам підказку і підтвердження реальної можливості переходу людини як біологічного виду на автотрофне харчування - єдиної можливості свого порятунку.
Перехід людини як найвищої багатоклітинної організації на автотрофне харчування є її свідомим поверенням з метою свого спасіння, в природно-генетичне русло енергоречовинного обміну безсмертних одноклітинних організмів, із яких вона складається.
Тому зміна енергоречовинного обміну людини як саморегулюючої і самовідновлюючої біосистеми закономірно і неминуче приведе її до еволюційного наслідку - функціонального удосконалення і досягнення гармонії: внутрішньої (душі і тіла) і зовнішньої (з біосферою). Людина зазнає також якісні зміни на антропологічному рівні, а саме:
- значно збільшиться рівень якості Розуму і досягне 100% використання, що засвідчить високий рівень її досконалості і, отже, перехід на активний - ноосферний етап розвитку;
- значно зменшиться кількісний показник фізіологічної можливості функції розмноження, через значне зростання якості людини, що визначається виключно рівнем її розуму;
- значно збільшиться тривалість Життя.
Автотрофне природно-генетичне харчування стане єдиним і надійним способом лікування хвороб століття, тому що буде позбавляти причину їхнього утворення і розвитку.
Уперше людство буде мати можливість активного і значного омолодження організму відповідно до эволюційно нової тривалості Життя людини, що значно перевищить нині існуючу.
Зникне голод, а з ним і всі загальнолюдські проблеми, насамперед, насилля і загроза виникнення термоядерного планетарного конфлікту. Людина стане досконалою космічною істотою, часткою планетарної соціально-природної системи, з єдиною мовою, мовою того народу, що відкриє людству шлях спасіння  і безсмертя, тобто шлях активної еволюції.
Сьогодні як ніколи раніш людство знаходиться на самому крутому - смертельному віражі свого розвитку. Цивілізований світ знає про цю гірку правду. Але на жаль, жодної конструктивної пропозиції щодо порятунку ситуації на рівні ООН, Хельсинського процесу, Римського клуба, Національних академій наук не надходило! І тому підтвердження - розпочата третя світова війна - війна ХХІ сторіччя, що знаходиться в єдиному ланцюгові причинно-наслідкового зв'язку усіх воєн, починаючи з часів палеоліту. Вона має єдину поправку на час - удосконалені засоби вбивства, що здатні митєво знищити Життя на планеті.
Тому розроблений науковий проект "Автотрофне природно-генетичне харчування - шлях порятунку цивілізації" як реальна пропозиція можливості запобігання гибелі людства, тероризма, конфліктів і воєн вимагає невідкладної, а найголовніше, гуманної реалізації, поки ще є час.
Витрати на його реалізацію складають менш половини вартості однієї крилатої ракети, що не вибухнула завдяки щасливому випадку біля складу з ядерними боєприпасами ...
Очікуваний результат наукового проекту "Автотрофний хліб - нова харчова ніша людства" - загальнолюдське надбання, що не має ні національної, ні державної приналежності. Кожна людина незалежно від кольору шкіри і віросповідання без винятку буде мати право вільного доступу до нової природно-генетичної харчової ніші і, отже, до безсмертя свого біологічного виду як Людини Розумної.
Таким чином, еволюційне поле живої речовини виоране усвідомленням неминучості загибелі людства; час сіяти рятівні зерна Автотрофного хліба безмежної ниви Активної еволюції.
Іншого шляху порятунку людства і біосфери планети Земля - нашої спільної оселі в живому просторі Космосу -  просто не існує!

Буду радий мати однодумців у рішенні проблеми незворотного процесу загибелі людства, тероризму, конфліктів і воєн на рівні усунення її першопричини через спільну реалізацію розробленого наукового проекту "Автотрофне природно-генетичне харчування - шлях порятунку цивілізації".
 

Автор наукового проекту "Автотрофне природно-генетичне харчування - шлях порятунку цивілізації"
Віктор ЛУЦЮК
Академік Російської Академії Природничих наук
Тел.: (0692) 441-158
Е-mail: slovo@bios.iuf.net
м. Севастополь